Розробка технології виробництва емалі МЧ-123 сірого кольору, страница 5

Для того, щоб отримати матеріали з низькою температурою сушки застосовують малобутанолізовану смолу К-411-03 у вигляді розчину в бутанолі.

1.2.1 Синтез карбамідоформальдегідних олігомерів

Карбамідофрмальдегідну смолу отримують у три стадії [5]:

1)  утворення моно - та диметилолкарбаміду в нейтральному  або слабо лужному середовищі при температурі не більше 40 °С:

2)  поліконденсація монометилолкарбаміду при 50-90°С з утворенням лінійного полімеру:

3)  модифікація карбамідоформальдегідних смол бутанолом з утворенням бутанолізованої смоли:

1.2.2 Властивості та галузі використання [6]

Виробництво лаків зводиться до змішування у визначеному співвідношенні бутанольного розчину карбамідоформальдегілної смоли (переважно марки К-411-02) з ксилольним розчином алкідної смоли та послідуючою типізацією лаку.

Карбамідоформальдегідні олігомери не використовують як окремі плівкотвірні речовини. Їх застосовують як модифікатори та зшиваючи агенти для інших плівкотвірних [6, с.98]. Частіше за все карбамідоформальдегідні смоли застосовують у суміші з алкідними смолами в лаках або емалях гарячої сушки. Якщо нагріти алкідну смолу з карбамідоформальдегідною смолою відбувається взаємодія гідроксильних груп з метилольними або бутоксильними групами карбамідної смоли з утворенням тривимірного полімеру. Із алкідних смол, для цієї мети, використовують смоли, які не висихають, тому що вони більш стійкі до пожовтіння підчас гарячої сушки та до впливу ультрафіолетового випромінювання. Але іноді застосовують смоли, які висихають, з додаванням сикативу. З’єднання плівкотворних речовин проводять шляхом  сумісної поліконденсації алкідної смоли з кислотним числом 150-170 мгКОН/г з бутанолізованою карбамідоформальдегідною смолою (або її вихідними сполуками), у присутності розчинника (ксилолу). Вміст карбамідоформальдегідної смоли у суміші плівкотвірних речовин, зазвичай, не перевищує 35%. Тверднення сумісних смол проходить при 100-140°С протягом 0.3-1 години. Додаванням кислого каталізатору (фосфорної або бутил фосфорної кислоти) знижують температуру тверднення до 80-90°С.

Бутанолізовані карбамідо-формальдегідні  смоли використовують також з поліефірами, які містять гідроксил, та алкідними смолами середньої жирності, які висихають, для лаків та емалей холодної сушки, які застосовують для фарбування деревини. Тверднення при температурі навколишнього середовища стає можливим за рахунок введення в лакофарбний матеріал перед застосуванням кислого каталізатора (соляної або сірчаної кислоти). Такі системи мають обмежену життєздатність и виробляються у вигляді двокомпонентних систем (лаку-основи та розчину кислотного твердника). Отримані при цьому матеріали, в порівнянні з нітроцелюлозними, менш горючі та стійкі до дії високих температур, дії етилового спирту та ацетону. Для того, щоб приготувати однокомпонентні системи  холодної сушки та зменшення здатності до впитування додають нітрат целюлози та слабий кислий каталізатор (фосфорну кислоту). Такі покриття легко піддаються  поліруванню [1].

Карбамідоформальдегідні олігомери у складі з іншими плівкотвірними речовинами застосовують у різних композиціях, які наносять на дерев’яні та металеві поверхні (при фарбуванні приладів, холодильників, пральних машин, велосипедів, деталей автомобілів і т. д.). Матеріали, які наносять на металеву поверхню, отверднюють при високих температурах, на відміну від матеріалів, які наносять на дерев’яні поверхні; вони твердіють при звичайній температурі, або при температурі не вище 60°С. Для цього в композицію додають кислий каталізатор (соляну або фосфорну кислоту). Алкідний компонент є пластифікатором. Зазвичай, для цього використовують алкідні олігомери середньої жирності на де гідратованому касторовому маслі. У тому випадку, коли кислий каталізатор активний, що може призвести до утворення тривірного полімеру підчас зберігання, кислоти додають перед застосуванням. Такі матеріали застосовують для фарбування лиж, футлярів радіоприймачів, телевізорів та різних меблів [6].