Основні способи тужавіння ненасичених поліестерів. Особливості кополімеризації ненасичених поліестерів з вінільними мономерами

Страницы работы

Содержание работы

1.  АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД

1.1 ОСНОВНІ СПОСОБИ ТУЖАВІННЯ НЕНАСИЧЕНИХ

ПОЛІЕСТЕРІВ

Тужавіння являє собою процес незворотнього перетворення реакційноздатних олігомерів у нерозчинні й неплавкі полімери тривимірної будови [1]. Ще в ранніх роботах була відзначена схильність ненасичених поліестерів до гелеутворення [2] при нагріванні, дії УФ-випромінювання та кисню повітря. Цей процес зв'язаний переважно з активуванням і розкриттям подвійних зв'язків, що приводить до полімеризації, причому олигомери, що містять у середньому не менш двох подвійних зв'язків на молекулу, утворять тривимірні полімери за рахунок виникнення поперечних зв'язків.

Сучасні роботи присвячені одержанню ВПС і напів- ВПС на основі ненасичених поліестерів й епоксидних смол, фізичному сполученню цих смол і різних способів модифікації ненасичених поліестерів [3,4,5]. Зараз иітчизняними і російськими виробниками пропонується широка гама видів ненасичених поліестерів і пластичних мас на їхній основі, деякі показники наведено в табл. 1.1 і 1.2.

Табл.1.1 Фізико-хімічні показники смоли ПН-1:

Найменування показника

Норма

1. Зовнішній вигляд

Прозора рідина від світло- до темно-жовтих кольорів.

2. Щільність при 23 °С,  мсм3

1,137-1,148

3. Масова частка стиролу, %

30-33

4. Умовна в'язкість по ВЗ-246 (сопло 6), с

16-31

5. Динамічна в'язкість при 23 °С, Па×с

0,3-0,55 (350-550)

6. Час гелеутворення при 25 °С, хв

5-28

7. Максирисьна температура в процесі тужавіння, °С, не менш

160

8. Час досягнення температури, о, не більше:          від 65 до 90 °С

від 65 °С до максирисьної

13

15

Табл.1.2 Фізико-механічні й електричні показники смоли ПН-1 і склопластику на її основі:          

Найменування показника

Норма

Затужавлена смола ПН-1

Склопластик із ПН-1

1. Усадка, %

9,0-9,2

-

2. Щільність, мсм3

1,21-1,25

Не більше 1,7

3. Міцність при розриві, МПа

39,2-63,7 

170-200

4. Згинаюча напруга при руйнуванні, МПа 

68,6-98,0

196-245

5. Руйнівне напруження при стиску, МПа 

88,2-137,2

90-110

6. Відносне подовження при розриві. %

5-6

-

7. Модуль пружності при вигині, МПа 

2156-2744

11×103- 12×103

8. Ударна в'язкість, кДжм(кгс×смсм2)

6-12

255-320

9. Теплостійкість по Вика,°С

85-120

-

10. Теплостійкість по Мартенсу,°С

45-55

90-100

11. Твердість по Бринеллю

8-12

25

12. Водопоглинення за 24 години, %

0,07-0,15

0,50-0,52

13. Діелектрична проникність при частоті 106 Гц

4,4-5,2

4,6-5,0

14. Тангенс кута діелектричних втрат при частоті 106 Гц

0,022-0,030

0,015-0,017

15. Питомий поверхневий електричний опір, Ом

3×1013 –7×1013

1×1013 –3×1013

16. Питомий об'ємний електричний опір, Ом×см

1×1014 –5×1015

3×1014 –4×1014

17. Електрична міцність, кВмм

13-19

15-16

Хоча гомополімеризація полірисеїнатів становить певний інтерес, промислове значення має тужавіння шляхом кополімеризації з мономерами. Залежно від способу ініціювання кополімеризація може протікати по радикальному або іонному механізмам. У цей час її проводять майже винятково у присутності ініціаторів радикальної полімеризації.

Елементарний акт ініціювання в системі полірисеїнат - стирол складається в приєднанні вільних радикалів R  (утворених, наприклад, при розпаді перекісних ініціаторів) по подвійних зв'язках мономера й олігомера, що приводить до виникнення активних центрів:

Активні центри, будучи по своїй природі вільними радикалами, приєднують молекули вихідних речовин, що приводить до росту молекулярного ланцюга. При кополімеризації полірисеїната зі стиролом можуть одночасно протікати чотири елементарні реакції: полімеризація стиролу, приєднання молекул стиролу до активних центрів олигоестера, сполука двох молекул олигоестера по їхніх активних центрах і зшивання двох олигоестерних ланцюгів стирольним ланцюжком. У результаті всіх цих реакцій утвориться тривимірна молекулярна сітка, частота якої залежить від кількості ненасичених ланок у ланцюзі олигоестера.

Похожие материалы

Информация о работе