Теоретичне обґрунтовування цеху з виробництва напівфабрикатного лаку ПФ-060, страница 2

       8.Економічна частина .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .61

       Закінчення  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  66

   Список джерел літератури .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .67.

  Додаток .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  68

В С Т У П

Більшість оточуючих нас речей та виробів захищені лакофарбовими покриттями. Останні стали настільки звичними, що помітні лише тоді, коли вони порушуються, в результаті цього порушується зовнішній вигляд виробів, виходять з устрою прилади, машини, з’являються вогнища корозії. Лакофарбні покриття виконують три функції: декоративну, захисну та спеціальну.

Лакофарбова промисловість випускає великий асортимент лакофарбових матеріалів. Залучання до виробництва лакофарбових матеріалів нових полімерів, а також модифікація сприяє створенню лакофарбових матеріалів поліпшеної якості, а також із специфічними властивостями.

Асортимент за останні роки значно поширився. З’явились нові види нешкідливих, з екологічної точки зору, матеріалів. Створені матеріали, призначені для нанесення новими, прогресивними способами: електростатичним розсіювачем, струмним поливанням, з допомогою електрофорезу.

У теперішній час скорочені використання дорогокоштуючих та токсичних органічних розчинників, особливо актуальне з точку охорони навколишнього середовища та здоров’я людей. Передбачається збільшення підприємства лакофарбових матеріалів на основі синтетичних плівкотвірних поліконденсаційного типу. Це дозволяє звести до мінімуму споживання рослинних олій у лакофарбовій промисловості.

Використання синтетичних плівкотвірних дозволяють вирішити проблему одержання довговічних атмосферо- , термо-, хімічностійких покриттів з високими декоративними властивостями, які відповідають зростаючим вимогам сучасної техніки.

Серед усіх видів лакофарбових матеріалів, виготовлених на основі синтетичних смол, великим попитом користуються матеріали з утримуванням алкідних смол. Домінуюча роль алкідних смол пояснюється тим, що можливість одержання на їх основі порівняно недорогих покриттів холодної та гарячої сушки. Вони володіють гарною адгезією, металевою та неметалевою поверхнею, механічно прості та стійкі при експлуатації в середині та поза приміщенням. В багатьох видах лакофарбових матеріалів алкіні смоли продовжують використовуватись в якості самостійних плівкотвірних у вигляді сукупних чи модифікованих продуктів.

1.Аналітичний огляд.

Алкідні смоли – гетероцепні полімери, які є продуктом поліконденсації дікарбонових кислот з багатоатомними спиртами (поліолами), та модифіковані рослинними оліями чи монокарбоновими кислотами.

Для одержання алкідів можуть бути використані висихаючи, невисихаючі олії, а також жирні кислоти каніфолі (абеітінова кислота).

В нашій країні алкіди виготовляють, головним чином, на льняному, соняшниковому маслах, а також їх замінниках: синтетичні жирні кислоти, кислоти талевого масла, п-третбутилбензойна кислота та ін..

У зв’язку з цим плівкотвірні речовини визначаються не лише природою мономеру, утворюючих складно ефірний зв’язок, а також природою кількості модифікаторів, утворюючих бокові ланцюги.  Модифікація олігоефірів позамежовими жирними залишками надає їм здібність хімічно затвердівати та розчинюватись у розчинах, які  використовуються в лакофарбній промисловості.

Алкіди класифікують згідно жирності, що характеризується вмістом масла у завантаженій рецептурі (у мас. %). З жирності алкіди розподіляють:

а) жирні;

б) середні;

в) худі.

Жирні алкіди краще отримувати на основі висихаючих  олій, а худі – напіввисихаючих. При використанні висихаючих олій для отримання худих алкідів є ризик утворення просторового полімеру у реакторі. Звідси випливає, що як вище не насичуваність початкової олії, тим більш жирними слід виготовляти алкіди на його основі.