Розробка сучасної технології виробництва пентафталевих емалей, зокрема емалі ПФ-115 білої, страница 8

Давно відомо, що диспергування таких пігментів, як диоксид титану і залізоокисні пігменти, прискорюється у присутності наповнювачів, які мають основний характер. З цієї точки зору високоосновний характер "Прокаля" дозволяє рекомендувати його як диспергуючу домішку для деяких пігментів. Зокрема встановлена можливість заміни 20 % ТіО2 без зниження вкривності в емалях ПФ – 115, ВД – АК – 1308 і фарби ВД – АК – 235.

Присутність гідроксильних груп на поверхні часток оксигідроксиду алюмінію, а особливо їх присутність на ребрах і кутах високодисперсних часток наповнювача, що утворюються при диспергуванні, призводить до утворення флокуляцій них і коагуляційних просторових структур, головним чином за рахунок водневих звязків, які утворюють гідроксильні групи часток наповнювача або безпосередньо один з одним, або з функцій ними групами пігментів. Утворення просторової сітчастої структури в дисперсній системі надає їй тиксотропних властивостей.

Отже, використання наповнювача "ПРОКАЛЬтм" дозволяє:

1.  Підвищити дисперсність фарб, що забезпечує можливість знизити час диспергування і відповідно знизити енерговитрати і підвищити виробництво праці.

2.  Тіксотропний ефект, , що забезпечує можливість зменшення кількості загусника (на 30%), необхідного для досягнення в,язкості фарби 40– 50с (по воронці ВЗ - 4).

3.  Зберегти достатній рівень вкривності ( близько 100 г/м2 ), білизни покриття (94%) і водостійкості (> 48 год) при зниженні вмісту диоксиду титану на 40% і виключення з рецептури наповнювача Omyacarb, що забезпечує зниження вартості мінеральної складової фарби на 30%.

4.    Помітне зниження блиску покриття, що дозволяє використовувати 

5.  "Прокальтм" як матуючий агент.

2.2 Постановка задачі

Як видно з аналітичного огляду, емалі ПФ-115, як і всі алкіні емалі, володіють низкою цінних властивостей, мають широке використання. Виробництво цих емалей, як правило, є великотоннажним. Сьогодні існує ряд підходів покращення якості емалей на основі алкідних смол, які доцільно використовувати, особливо враховуючи те, що ряд виробників для здешевління емалей ПФ-115 використовують необґрунтовані рецептури, що значно погіршує якість емалей.

Один з методів здешевління емалей без погіршення їх якості, як згадувалося в аналітичному огляді, є введення в їх склад такого наповнювача, як "Прокальтм", який сприяє збільшенню степені дисперсності диоксиду титану в процесі диспергування і практично не впливає на змінення вкривності отриманих емалей при введенні певної кількості. Маються також відомості, що атмосферостійкість у присутності "Прокальтм стає вищою.

На основі вище викладеного, у цій роботі представляється доцільним простежити вплив вмісту "Прокальтм у пігментній суміші на вкривність суміші пігментів і маслоємніть суміші пігментів для обґрунтованого розрахунку рецептур емалі ПФ-115, які за комплексом вимог не повинні поступатися серійним емалям ПФ-115, які випускаються відповідно з ГОСТ 6465-76 . Літературні дані щодо залежності вкривності та маслоємності від співвідношення диоксид титану : "Прокальтм" відсутні.

Також представляється доцільним на основі нових рецептур емалі, що містить у своєму склад "Прокальтм" і, удосконалити технологію одержання емалей, у тому числі емалей ПФ-115 біла і ПФ-115 блакитна, шляхом розрахунку технології одержання емалей методом базових пігментних паст. У тому числі для одержання блакитної емалі ПФ-115 , виходячи з сучасних напрямків створення наповнених ЛФМ , вважаємо доцільним вибір напівбезперервного метода виробництва емалі методом "концентрованих" паст і одержання синьої емалі шляхом диспергування залізної блакиті в повному обємі плівкотвірного. Як було вказано в літературному огляді, метод "концентрованих" паст дозволяє не лише одержувати високу степінь дисперсності,  але й забезпечує максимальний вихід продукту з одиниці обєму диспергуючого обладнання.