Дослідження процесу випарювання їдкого калію, аналіз його виробництва, страница 7

,

де  – температурна депресія для вихідного розчину; сн, с1, с2 – теплоємність розчинів при концентраціях , кдж/(кг×С)

Теплоємність (у кдж/(кг×С)) розведених водяних розчинів ( < 20%) розраховується по формулі:

                                                                                                                        (3.12)

Підставимо відомі значення в рівняння.

W = 1,98 = W1+ W2+ W3

W = 2,949 = W1+ W2+ W3

2,949=+ +

Звідси:D = 0,976 кг/с.

              Тоді:

W1 = 0,95×0,976 – 0,04 = 0,894 кг/с

W2 = 0,84×0,976 + 0,12 = 0,945 кг/с

W3 = 0,74×0,976 – 0,4 = 1,144 кг/с

        Перевірка

W = W1 + W2 + W3 = 0,894 + 0,945 + 1,144 = 2,949 кг/с

          Визначимо теплові навантаження, квт:

Q1 = D∙ 2139,1 = 0,976∙ 2056=2006

Q2 = W1∙ 2178,9 = 0,894∙ 2094=1872

Q3 = W2∙ 2249,2 = 0,945∙ 2170=2051

Отримані дані зводимо в табл.3.4.

Таблиця 3.4 – Параметри розчинів і парів по корпусам

Параметр

Корпус

1

2

3

Продуктивність по випарюваній воде W, кг/с

0,894

0,945

1,114

Концентрація розчинів x, %

5,5

9,2

35

Тиск гріючих парів,  Рг ,Мпа

0,8

0,54

0,28

Температура  гріючих парів , tг, C

172

154

132,8

Температурні втрати , ºC

12,174

8,884

26,681

Температура кипіння розчину tк ,ºC

163,174

141,684

85,681

Корисна різниця температур ∆tп, ºC

8,826

12,316

47,119

Теплове навантаження Q, квт

2006

1872

2051

3.6 Вибір конструкційного матеріалу

Як конструкційний матеріал вибираємо стійку в середовищі киплячого розчину КОН у діапазоні робочих концентрацій сталь марки Х18Н10Т. Коефіцієнт теплопровідності цієї сталі 25,1 Вт/м К.

3.7 Розрахунок коефіцієнтів теплопередачі

Коефіцієнт теплопередачі розраховуємо, виходячи з того, що при сталому процесі передачі тепла справедлива рівність:

                                                    (3.13)

Коефіцієнт теплопередачі К у [Вт/(м2 К)] можна розрахувати по рівнянню:

,                                                                                                                                                                           (3.14)

де       q – питоме теплове навантаження, Вт/м2;

q = Q/F;  і  – коефіцієнти тепловіддачі від пару, що конденсується, до стінки й від стінки до киплячого розчину відповідно, Вт/(м∙2 К) ; - сума термічних опорів стінки забруднень і накипу , (м∙2 К/Вт) ; - різниця температур між паром, що гріє, і стінкою з боку пару в першому корпусі, ºС;  – перепад температур на стінці, ºС;  – різниця між температурою стінки з боку розчину й температурою кипіння розчину, °С.

Порядок розрахунку коефіцієнта теплопередачі наступний. Задаємося величиною ; розраховуємо по наведеним нижче рівняннях коефіцієнти тепловіддачі  й теплові потоки .  Порівнюємо величину теплових потоків . Якщо , то задаємося іншим значенням  і знову розраховуємо  по тим же формулам.  Як правило, знову , тому щире значення теплового потоку q і різниця температур  визначаємо графічно. Для цього будуємо графік залежності  й з'єднуємо крапки ,  прямими лініями. Крапка перетинання цих ліній і визначає щиру величину q й . Потім визначають значення  й  і розраховують коефіцієнт теплопередачі K.

Коефіцієнт тепловіддачі  розраховуємо по рівнянню:

,                                                        (3.15)

де  – теплота конденсації пару, що гріє, Дж/кг; - різниця температур конденсату пару й стінки, ºС;  – відповідно щільність, кг/м3, теплопровідність Вт/(м∙ К) і в'язкість конденсату, Па∙с, при середній температурі плівки:

Приймаємо

 ºС

Значення фізичних величин конденсату беремо при tпл = 171,5 ºС.