Промышленность \ Процессы и аппараты химической технологии

Дослідження процесу випарювання їдкого калію, аналіз його виробництва, страница 12

Потокова ентальпія другого потоку дорівнює:

DH 2=359 кВт

Потокова ентальпія третього потоку:

DH3=230 кВт

Потокова ентальпія четвертого потоку:

DH4=41 кВт

Потокова ентальпія холодного потоку:

DH 5=210 кВт

Потокова ентальпія холодного потоку:

DH 6=1233 кВт

За зміною  потокової ентальпії розраховуємо потокові  теплоємності:

CP1 = DH1 /(TT  - TS),                                                                                                                      (4.4)

CP2 = DH2 /(TT  - TS),                                                                                                                      (4.5)

CP3.1 = DH3.1 ,                                                                                                                     (4.6)

CP3.2 = DH3.2/(TT  - TS),                                                                                                                      (4.5)

CP4 = DH4 /(TT  - TS),                                                                                                                      (4.6)

де      CP1, CP2, CP3.1, CP3.2, CP4  – потокова теплоємність потоків, кВт/°С.

Тоді:

CP1 =4,1 кВт/°С

CP2 =3,7 кВт/°С

CP3=4,1 кВт/°С

CP4 =1,04кВт/°С

CP5=4,65 кВт/°С

CP6=13,4кВт/°С

Знайдені данні наведено в потокову таблицю  табл. 4.2.

       Таблиця 4.2 -  Потокові дані технологічної схеми

№

потоку

Назва

Тип

потоку

G,

кг/с

ТS, °С

ТT, °С

DН,

кВт

CP,  кВт/°С

1

Конд. 1

горячий

0,976

163

90

299

4,1

2

Конд. 2

горячий

0,89

137

40

359

3,7

3

Конд. 3

горячий

0,98

81

25

230

4,1

4

Продукт

горячий

0,38

59

20

41

1,04

5

Тех.. вода

холодний

1,11

30

75

210

4,65

6

Початковий розчин

холодний

3,33

15

107

1233

13,4

4.2 Каскадний метод

За допомогою каскадного методу можна без побудови графіків обчислювати цільові енергетичні значення. Для цього спочатку визначимо зрушені температурні інтервали з реальних температур постачання й цільових температур технологічних потоків процесу. Необхідно всі гарячі потоки зрушити по температурній осі вниз на DТmin/2 (гаряча складова крива на DТmin /2  холодніше, ніж у дійсності), а холодні потоки піднімемо на DТmin /2 (холодна складова крива на DТmin /2 гарячіше, ніж насправді).

Будуємо спеціальну табл.4.3, де записуємо реальні й зрушені температури.

     Таблиця 4.3 – Зрушені температури потоків

№

потоку

Тип

потоку

ТS, °С

ТT, °С

TS*, °C

TT*, °C

1

гарячий

163

90

155,5

82,5

2

гарячий

137

40

129,5

32,5

3

гарячий

81

25

73,5

17,5

4

гарячий

59

20

51,5

12,5

5

холодний

30

75

37,5

82,5

6

холодний

15

107

23,5

114,5

Зрушені складові криві зараз стикаються в крапці пінча. Холодна та гаряча температури пінча також змінилися на DТmin /2, і зараз мають одне й теж знчення. У результаті такого зрушення стає можлива теплопередача між потоками, що втримуються в гарячої й холодної складових кривих у межах кожного температурного інтервалу.

Розташовуємо зрушені температурні інтервали й технологічні потоки уздовж температурної осі див. рис.4.1, де 4-холодний потік; 1, 2, 3.1 та 3.2 – гарячі потоки.

Рисунок 4.1– Розташування зрушених температурних інтервалів та технологічних потоків уздовж температурної осі

Розраховуємо значення DТ для кожного інтервалу та ентальпійний баланс:

Скачать файл