Розрахунок та проектування приводу головного руху верстата I групи, страница 4

Постійною передачею у ланцюзі приводу головного руху є пасова передача. Для визначення параметрів годинникової передачі будуємо  рівняння кінематичного балансу для першої ступені ряду частот обертання шпинделя

Розв'язуємо це рівняння відносно параметрів пасової передачі     

Обираємо d₁ із стандартного ряду шківів і визначаємо d₂ і порівнюємо його значення із значенням стандартного ряду: d₁=125;  d₂=250

4.4          Визначаємо розрахункові значення частот обертання шпинделя

Визначив параметри усіх передач у ланцюзі приводу головного руху, визначаємо розрахунковий ряд частот обертання шпинделя. Для визначення розрахункових значень необхідно скласти рівняння кінематичного балансу для всіх ступенів частот обертання шпинделя. При цьому помилки розрахункових значень від стандартного не повинні перевищувати 2.6%

Складемо рівняння кінематичного балансу для всіх ступенів і порівнюємо їх із стандартними значеннями

Надалі замінюємо  на n₀

Таблиця 4.2 Порівняння розрахункових значень частот зі стандартними значеннями

Розрахункові значення частот			Стандартні значення частот
	=	62,8435	→		63
	=	79,1829	→		80
	=	99,7704	→		100
	=	125,7107	→		125
	=	158,3955	→		160
	=	199,5783	→		200
	=	251,4687	→		250
	=	316,8505	→		315
	=	399,2317	→		400
	=	503,0319	→		500

Відхилення розрахункового значення n_i від стандартного n_ic повинно бути не більш , тобто у нашому випадку:

Визначаємо відхилення кожного розрахункового значення:

та порівняймо з допустимим :

Таблиця 4.3 Відхилення розрахункових значень n_i від стандартних.

Δ1	-1,5451%	Δ9	-0,0149%
Δ2	-2,3081%	Δ10	-0,7015%
Δ3	-1,5266%
Δ4	-0,7388%
Δ5	-2,2898%
Δ6	-1,5081%
Δ7	-0,7202%
Δ8	-0,7202%

З результатів перевірки слідує, що кінематичний розрахунок приводу головного руху виконано правильно.

5.  КЕРУВАННЯ ПРИВОДОМ ГОЛОВНОГО РУХУ

Механізм керування приводу головного руху повинен забезпечувати керуванням циклом роботи верстата: пуск, зупинка, зміна напрямку, обертання, вмикання потрібних ступенів.

Ці механізми розподіляються на:автоматичне керування,яке в свою чергу розподіляється на систему керування без зворотного зв’язку і систему керування із зворотнім зв’язком і ручне керування, яке включає в себе многорукояточне керування та однорукоятне керування.

Механізми керування повинні відповідати наступним вимогам:

-  швидкодія;

- безпечність керування;

- легкість керування;

- нескладність керування.

Автоматичне керування включає кнопочне керування. Воно являє собою вплив на стан електричних ланцюгів і їх зміну відповідно  заданими значенням циклом керування. За допомогою даної системи забезпечуються всі види керування. Дуже зручним для керування  приводу головного руху поміж наявності кнопочної станції, за допомогою якої проходить вмикання, вимикання та реверс є командоапарат , який забезпечує вмикання вищих частот обертання шпинделя.

В нашому варіанті керування коробкою швидкостей здійснюється при варіанті перша група — основна, друга група перша переборна, третя група — друга переборна, з наступною структурною формулою 10=2[1]∙5[2]. Зсилаємось на перший   варіант.

Кнопочне керування застосовується для коробки швидкостей з електромагнітними муфтами. Передача i₁ забезпечує вмикання електромагнітної муфти ЕМ1, відповідно: i₂-ЕМ2, i₃-ЕМ3, i₄-ЕМ4,