Пластичні маси. Методи одержання виробів із пластмас, страница 2

З поліетилену виготовляють деталі арматури і сантехніки, труби, стержні, листи, плівку та ін. Поліетиленом ізолюють електричні проводи і кабель. З нього виготовляють бутлі, балони, плащі; з волокон поліетилену виготовляють водонепроникний одяг, морські канати та ін.

Поліпропілен [— СН2 — СН (СН3) —] η має вищу міцність і більшу теплостійкість (до 140°С), ніж поліетилен, але його морозостійкість нижча (до —5°, —15°). Поліпропілен—хороший діелектрик. Це водостійкий і хімічно стійкий матеріал. З нього виготовляють плівки, труби для гарячої води, місткості для зберігання агресивних рідин, волокна та ін.

Вініпласт—полімери хлористого вінілу СН2=СНСl. Вони мають ще назву полівінілхлорид (поліхлорвініл), що скорочено позначається ПВХ. Робоча температура вініпластів не перевищує 60—70° С. Вони стійкі проти мінеральних кислот і лугів, у воді — набухають.

З твердого полівінілхлориду виготовляють труби і листовий матеріал. З листів ПВХ зварюють деталі устаткування для роботи в агресивних середовищах, замінюючи свинець, мідь, бронзу, алюміній і нержавіючу сталь.

Пластикат ПВХ використовують для оболонок електричних кабелів, липкої ізоляційної стрічки і т. п.

Полістирол  [— СН2 — СН (С6Н5) — ] η — це пластик, що має високі водостійкість і діелектричні властивості. Він стійкий проти дії мінеральних кислот, лугів, спиртів, не руйнується азотною кислотою. До недоліків слід віднести: горючість, невисоку теплостійкість (до 95° С); полістирол порівняно крихкий і швидко старіє.

З полістиролу виготовляють деталі технічного і побутового призначення, деталі засобів зв'язку і радіоапаратів, поліграфічні шрифти, плівки і труби.

Фторопласти—похідні етилену (СН2=СН2), де атоми водню заміщені атомами фтору.

Φ τ ο ρ ο π л а с т·3 (— CF2 — CFCl —) n — напівпрозорий  рогоподібний матеріал. Його хімічна стійкість вища, ніж інших полімерів. Температура плавлення дорівнює 210° С. З фторопласту-3 виготовляють деталі насосів, лічильників, арматури, клапани, мембрани, діафрагми. Його використовують також як низькочастотний діелектрик.

Фторопласт-4 (— CF2 — CF2 —) η — пухкий порошок, що перетворюється при холодному пресуванні в тверді таблетки, з яких виготовляють різні вироби. Фторопласт-4 не розчиняється в жодному розчиннику. Він стійкий проти дії концентрованих кислот і лугів. За хімічною стійкістю в ряді середовищ не поступається перед золотом і платиною. Він може працювати в інтервалі температур —190°—+250°. Фторопласт-4 негорючий, негігроскопічний; він є одним з кращих діелектриків, має низький коефіцієнт тертя, малу твердість. З фторопласту-4 виготовляють ущільнювальні прокладки, хімічно стійкі труби, крани, електро - і радіотехнічні вироби (ізолювальні плівки, диски, кільця), мембрани, фільтри, плівки, волокна та ін.

Поліакрилати виробляють на основі похідних акрилової і метакрилової кислот. З твердих поліакрилатів найбільше значення має поліметилакрилат — органічне  скло   [— СН2 — С (СН3) — —СООСН3—]n, яке є замінником звичайного силікатного скла; воно еластичне і легше, ніж звичайне скло, більш прозоре, пропускає ультрафіолетові промені. Органічне скло має високі діелектричні властивості, масло-, бензо-, водостійке, стійке проти дії розбавлених лугів, кислот, солей, але розчиняється у вуглеводнях, набухає в спиртах, мало термостійке (до 80° С) і недостатньо тверде, внаслідок чого легко пошкоджується від механічної дії.

Органічне скло використовують для скління літаків, автомашин і вагонів, в оптичній і годинниковій промисловості, у світлотехніці. З нього виготовляють посуд, люстри і т. п., а в хімічному машинобудуванні — труби, посудини, оглядові стекла апаратів.