При температурах нижче лінії солідуса фазовий склад усіх сплавів розглянутої системи складається з зерен обох компонентів: А + В. Варто розрізняти присутні в будь-якому сплаві дрібні зерна А и В, що складають эвтектику, і великі зерна надлишкових фаз — компонентів А або У відповідно в доэвтектических і заэвтектических сплавах [див. схеми структур на мал. 3.2, б, що відповідають кривим охолодження сплавів 2,1 і З (Эвт.)].
Для більш точної оцінки прочностных і інших властивостей затверділих сплавів доцільно враховувати наявність эвтектики в їхньому структурно-фазовому складі (мал. 3.2, б). Так, структура доэвтектических сплавів складається з А + Эвт (А + У) (див. сплав 2), а структура заэвтектических — з У + Эвт (А + У) (див. сплав 1), тобто маються великі і дрібні однойменні зерна.
Кількість кожної структурної складової, від якого залежать властивості сплаву, може бути обчислене за правилом відрізків стосовно до эвтектической температури.
При оцінці прочностных і інших властивостей варто мати на увазі, що та частина сплаву, що представлена эвтектикой, має більш високу міцність, чим частина, представлена більш великими зернами надлишкової фази. Характер залежності міцності сплавів від їхнього складу представлений на мал. 3.3, а. Тут у верхній частині зображена діаграма станів із указівкою фазового складу, а під нею показаний характер зміни міцності.
Якби розмір зерен у всіх структурних складових сплавів був однаковий, то міцність змінювалася б строго по лінійному законі (див. мал. 3.3, про, лінія АВ). Така зміна властивостей обумовлена законом аддитивно-
Рис. 33. Залежність характеру зміни міцності сплавів від роду діаграми стану
ста, відповідно до якого кожна з двох фаз вносить у сумарну міцність сплаву частина своєї міцності, що відповідає долі цієї фази в сплаві.
У зв'язку з цим міцність будь-якого сплаву а може бути обчислена по формулі про = т|етд + (1 - т|)стд, де t| — частка фази А в структурі сплаву; ста і
<Тв — міцності фаз А и В.
Оскільки эвтектическая частина сплаву має більш високу міцність, фактична зміна цієї властивості буде відбуватися по кривій АСВ (мал. 3.3, о).
Аналогічно з урахуванням їх характеру й у залежності від складу змінюються й інші властивості сплавів. Такий характер зміни властивостей розглянутих сплавів під дією прикладеної сили порозумівається тим, що в даному випадку повна реакція сплаву на зовнішній вплив складається з реакцій зерен обох фаз.
Діаграма станів II роду. Дендритна ліквація. При необмеженій розчинності компонентів друг у другу, що мають однакові типи ґрат і подібна будівля зовнішніх електронних оболонок, одержують діаграми П роду. На діаграмі можна розрізнити три фазові області (мал. 3.4, а).
1. Вище лінії ліквідусу АСВ знаходиться область рідкої фази Ж.
2. Під нею до лінії солідуса ADB розташована двухфазная область а + Ж. Фаза а являє собою твердий розчин компонентів А и В. Зерна цієї
Рис. 3.4. Діаграма стану П роду (а); характер кристалізації сплавів і схема їхньої фазової будівлі (б)
фази мають єдині кристалічні ґрати. Однак у сплавів різного складу число атомів компонентів А и В в елементарних осередках ґрат по-різному.
3. Область, розташована під лінією солідуса, є однофазною (фаза а).
На відміну від сплавів сумішей зерен практично чистих компонентів кожний із затверділих сплавів на розглянутій діаграмі стану являє собою сукупність зовні нічим не відрізняються друг від друга зерен фази а (мал. 3.4, б).
Кристалізація а-фаз у сплавах різного складу відбувається відповідно до правила відрізків. Якщо простежити специфіку кристалізації якого-небудь зі сплавів, наприклад сплаву 1 (мал. 3.4), то відповідно до правила відрізків у двухфазной області склади рідкої і твердої фаз у залежності від температури змінюються відповідно по лініях ліквідусу і солідуса (мал. 3.4, а, ізотерми 1,2,3 і 4). Склади рідкої фази від крапки l1 до l44 виражаються через Вl =B1, Вl2 , Вl3 і Вl4 , а склади твердої фази а змінюються від Вa1 , Вa2 , Вa3 до Вa4 = B1.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.