Зварні з’єднання. З’єднання паянням, запресуванням, заформуванням. Різьбові з’єднання, страница 3

При розрахунку зварних швів, що працюють з перемінним навантаженням, допустимі напруження знижують. Ступінь зниження залежить від типу шва і співвідношення найменшого і найбільшого зусилля, що навантажує шов.

  Допустимі напруження при   знакоперемінних   навантаженнях прийнято визначати множенням табличних значень (табл. 3.2) на коефіцієнт :

для стикових швів

;

для кутових швів

.

Тут    і  - мінімальних   і   максимальне   (по абсолютних величинах)   значення  діючого   зусилля. У приведеній залежності   і  повинні бути підставлені зі своїми знаками.

Приклад 3.2  Визначити необхідну довжину швів для прикріплення сталевої смуги до листа (рис. 3.6). Розміри смуги: мм.

Навантаження  кН. Матеріал смуги сталь Ст3. Зварювання виконується електродами марки Э34 з тонким покриттям.

Рис. 3.6

Рішення. 1 Визначаємо допустимі і напруження на розтягнення для основною металу  (смуги).

З табл. 1.1   МПа.

Вважаючи, що метод розрахунку не цілком точний, приймаємо . З огляду на те, що  деталі, які з'єднуються, (смуга і лист) виготовлені зі стального прокату і що від з'єднання, яке розраховується, не потрібно особливої надійності в експлуатації, приймаємо

 і ;

тоді

 МПа.

і для шва, що працює на зріз (згідно табл. 3.2)

МПа.

2 Приймаючи катет шва мм (тобто  рівним товщині смуги), знаходимо необхідну розрахункову довжину всіх швів:

 мм.

3  Визначаємо довжину флангових швів

 мм,

де  мм - довжина лобового шва.

Отже,

 мм.

3.3  Клейові з’єднання

Одним із сучасних видів нероз'ємних з'єднань є з'єднання за допомогою клею елементів з металу, металу і неметалічного матеріалу (текстоліту, пінопласту  й  ін.),   неметалічних  матеріалів  між  собою.

Клейове з'єднання має наступні основні переваги у порівнянні зі зварними і заклепувальними з'єднаннями:

§  можливість надійного з'єднання деталей з дуже тонких листових матеріалів;

§  можливість скріплення різнорідних матеріалів;

§  відсутність (або порівняно малі значення) концентрації напружень;

§  відсутність   отворів, що послабляють конструкцію, необхідних при   заклепувальних   з'єднаннях; 

§  герметичність; 

§  стійкість   проти   корозії.

Недоліками клейового з'єднання є порівняно низька теплостійкість, невисокий опір "відриванню", зниження міцності деяких видів клеїв з часом  (старіння).

3.4  З’єднання паянням, запресуванням, заформуванням

З’єднання паянням. У деяких випадках для створення нероз'ємного з'єднання застосовують пайкові (наприклад, для з'єднання тонкостінних деталей, елементів електричних схем і ін.).

Пайка здійснюється за допомогою припою. Розплавлений припій заповнює зазор між  деталями, що з'єднуються, і при затвердінні припою утворить нероз'ємне з'єднання. Дотичні поверхні  деталей, що з'єднуються, перед пайкою очищають за допомогою флюсів. Як  флюси застосовують каніфоль, буру, хлористий цинк. Припої розділяють на легкоплавкі і тугоплавкі (у залежності від температури плавлень припою).

З'єднання запресовуванням. Для нерухомого з'єднання деталей циліндричної форми може застосовуватися пресова посадка (з'єднання зубчастого колеса з валом, втулки з валом). При пресовій посадці вал виготовляють більшого діаметра, чим отвір деталі, тому посадка вала в отвір здійснюється пресом, що створює необхідне зусилля.

З'єднання заформуванням. Заформуванням з'єднують металеву де'іаль 1 із пластмасою 2, для чого металеву деталь занурюють у рідку або тістоподібну пластмасу, що твердіє при остиганні й утворює нероз'ємне з'єднання (рис. 3.7).

Рис. 3.7

Питання для самоперевірки:

1  Поясніть, які матеріали використовують для виробництва заклепок.

2  Перелічить основні типи заклепок.

3  Наведіть основні допущення, що приймаються при розрахунку заклепувальних з’єднань.

4  Дайте визначення терміну «зварювання».

5  Перечисліть основні види зварювання.

6  Наведіть переваги та недоліки клейових з’єднань.

7  Поясніть, у яких випадках доцільно застосовувати з’єднання паянням, запресуванням, заформуванням.

             ТЕМА 4

РІЗЬБОВІ З’ЄДНАННЯ


Вивчивши цю тему, студент повинен знати: