Основні поняття та визначення. Деталь, вузол, агрегат, машина. З’єднання деталей машин. Заклепочні, зварні та клейові з’єднання, страница 6

             ТЕМА 3

ЗАКЛЕПОЧНІ, ЗВАРНІ ТА КЛЕЙОВІ З’ЄДНАННЯ

Вивчивши цю тему, студент повинен знати:

­  основні поняття та означення;

­  способи з’єднань заклепками;

­  види зварних з’єднань;

­  порівняльну характеристику різних типів з’єднань;

­  переваги та недоліки клейових та інших нероз’ємних з’єднань.

На основі набутих знань, студент повинен вміти:

­  класифікувати способи нероз’ємних з’єднань;

­  давати характеристику кожному виду з’єднань;

­  розрізняти види нероз’ємних з’єднань;

­  правильно обирати необхідні способи з’єднань.

План

(логіка викладення і засвоєння матеріалу)

1. Заклепочні з’єднання
2. Зварні з’єднання
3. Клейові з’єднання
4. З’єднання паянням, запресуванням, заформуванням

Ключові терміни та поняття

- заклепка                                     - ультразвукове зварювання

- заклепочний шов                                   - клеї

- зварювання                                 - паяння

- електродугове зварювання         - флюс

- контактне зварювання                - запресування

- газове зварювання                      - заформування

Рекомендована література:

1. Иванов М.И., Финогенов В.А. Детали машин – 7-е узд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 2002
2. Мовнин М.С. и др. Основы технической механики. – Л.: Машиностроение, 1982
3. Эрдеди А.А., Эрдеди Н.А. Детали машин. – М.: Высш.шк., 2001

Заклепувальні з’єднання

Заклепувальні з'єднання залишаються ще розповсюдженим видом нероз'ємного з'єднання при виготовленні металевих конструкцій з легких сплавів (дюралюмінію).

Заклепка (рис. 3.1, а) - циліндричний стрижень 1 круглого поперечного перетину, на кінці якого мається закладна голівка 2. У процесі клепання виступаюча частина циліндричного стрижня перетворюється обтиском 3 у замикаючу голівку 4 (рис. 3.1, б)

Основні типи заклепок показані на рис. 3.2 Вони розрізняються за формою голівок. Найбільш поширені заклепки з напівкруглою голівкою (рис. 3.2, а). У тих випадках, коли голівки, що виступають з деталей, неприпустимі, застосовують заклепки з потайними голівками (рис. 3.2, б). Крім цих заклепок у літакобудуванні і деяких інших галузях промисловості застосовують спеціальні типи заклепок, наприклад пістони (рис. 3.2, в)

Як матеріал для заклепок використовують маловуглецеву сталь (марок Ст2, Ст3), мідь, алюміній і ін. у залежності від призначення шва і матеріалу  деталей, що склепуються.

Рис. 3.1 Процес заклепування

Місце з'єднання листів (або інших деталей) за допомогою заклепок  називається  заклепувальним  швом.

Рис. 3.2 Основні типи заклепок

За призначенням розрізняють заклепувальні шви:

§  міцні,   від   яких   потрібно   тільки   міцність   (балки, ферми й інші інженерні споруди);

§  щільні, котрі крім міцності повинні забезпечувати герметичність конструкції (резервуари, парові котли, цистерни).

Для досягнення повної герметичності роблять підчеканювання шва: ударами по спеціальному інструменту - чекану – осаджують частину кромки листа, що склепується, для щільного притиску одного листа до іншого.

По взаємному розташуванню листів розрізняють заклепувальні шви внапуск і встик з однією або двома накладками. У залежності від розташування заклепок шви поділяються на однорядні і багаторядні. Заклепки можуть розташовуватися в шаховому порядку або паралельними рядами.

Причинами руйнування заклепувального з'єднання можуть бути: зріз заклепок, зминання аркушів і заклепок, розривши листа в перетині, ослабленому отворами, руйнування крайки листа біля отвору під заклепку.

При розрахунку приймаються допущення про рівномірність розподілу навантаження між заклепками, про відсутність концентрації напружень біля отворів і про рівномірність розподілу тисків по бічній поверхні заклепки.

Заклепувальне з'єднання, навантажене силою Р, розраховують:

а)   на зріз заклепок

,