Фрикційні передачі. Кінематичні співвідношення у фрикційних передачах. Зубчасті передачі. Методи виготовлення зубчастих коліс. Види руйнування зубців, страница 3

­  види руйнування зубців.

На основі набутих знань, студент повинен вміти:

­  класифікувати зубчасті передачі;

­  давати характеристику кожному виду зубчастих передач;

­  проводити побудову зубчастого зачеплення;

­  знаходити передаточні відношення зачеплення.

План

(логіка викладення і засвоєння матеріалу)

1. Види зубчастих передач. Передаточні відношення
2. Елементи теорії зубчастого зачеплення
3. Геометрія стандартного евольвентного зубчастого зачеплення
4. Передаточні відношення серії зубчастих коліс
5. Методи виготовлення зубчастих коліс. Види руйнування зубців

Ключові терміни та поняття

Рекомендована література:

1. Иванов М.И., Финогенов В.А. Детали машин – 7-е узд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 2002
2. Мовнин М.С. и др. Основы технической механики. – Л.: Машиностроение, 1982
3. Эрдеди А.А., Эрдеди Н.А. Детали машин. – М.: Высш.шк., 2001

8.1 Види зубчастих передач. Передаточні відношення

Найбільш розповсюджені передачі в сучасному машинобудуванні - зубчасті передачі. Основні їхні достоїнства - високий ККД, компактність, надійність роботи, простота експлуатації, сталість передатного відношення, великий діапазон переданих потужностей (від тисячних часток до десятків тисяч кіловат). До основних недоліків зубчастих передач відносяться: порівняльна складність їхнього виготовлення (необхідність у спеціальному устаткуванні й інструментах), шум при неточному виготовленні і високих окружних швидкостях. При великих відстанях між осями ведучих і відомих валів зубчасті передачі виходять громіздкими і застосування їх у цих випадках нераціонально.

У залежності від відносного положення геометричних осей ведучих і відомого валів розрізняють:

­  зубчасті передачі з циліндричними колесами, застосовувані при   паралельних  осях  валів;

­  передачі з конічними колесами, застосовувані при пересічних   осях   валів;

­  передачі з гвинтовими і гепоїдними колесами і черв'ячні - при перехресних у просторі осях валів.

Рис. 8.1  Види зубчастих передач

Найбільше поширення мають передачі з циліндричними  зубчастими  колесами.

По розташуванню зубів щодо утворюючі циліндричні зубчасті колеса бувають: прямозубі (рис.8.1, а), косозубі (рис. 8.1, б) і шевронні (рис. 8.1, в, г).

Рис. 8.2 Види зачеплення

У залежності від застосовуваного зуборізного устаткування й інструменту шевронні зубчасті колеса виконують або з проточкою (рис. 8.1, в), або з жорстким кутом шеврону (рис. 8.1, г).

Циліндричні зубчасті колеса можуть бути з зовнішнім (рис.  8.2, а) і внутрішнім зачепленнями (рис.  8.2, б).

Конічні колеса виготовляють із прямими (рис. 8.3, а), косими  (рис.   8.3, б) і криволінійними (рис.  8.3, в) зубцями.

По конструктивному оформленню розрізняють зубчасті передачі:

­  відкриті, тобто  не ув'язнені в непроникний корпус і піддані дії пилу і бруду;

­  закриті, тобто  розміщені в спеціальному корпусі, захищені від проникнення пилу ззовні і забезпечені постійним змащенням з масляної ванни корпуса (зануренням) або змащенням, що надходить на місця зачеплення зубців (змащення поливом).

При недостатній точності і високій швидкості зубчаста передача працює зі значним шумом, а зубці зазнають додаткові динамічні навантаження. Тому чим більше окружна   швидкість,   тим  вище повинна  бути  точність  виготовлення   зубчастих   коліс.

Рис. 8.3 Конічні колеса

На рис. 8.2, а, б зображені схеми циліндричної зубчастої передачі. Зуби одного з коліс, насадженого на ведучий вал, входять у западини парного колеса. Зуб обертового ведучого колеса змушує ведене колесо повернутися на деякий кут, після чого в зачеплення входять друга, третя і т.д.  пари зубців. Ведене колесо приводиться в такий спосіб у безперервне обертання.