Деталі машин: Журнал до виконання лабораторних робіт, страница 7

Найбільше передаточне відношення варіатора

umах = d2max / d1min = c1 / c2  =

Найменше передаточне відношення варіатора

umin = d2max / d1min = c1 / c2  =

Діапазон регулювання

D = umax / umin =

5. Визначення ККД варіатора.

5.1.h = (Т2 / Т1) * uэ,

де Т1  – рушійний момент

Т2 – момент сил опору (гальмівний момент)

uэ – передаточне відношення, яке визначене експериментально.

Для кожного ступеня навантаження обчислити:

– передаточне відношення варіатора u = c1n / c2n,

– рушійний T1n і гальмівний T2n моменти: T1n = T1u Y1n;

T2n = T2u Y2n,

де T1u , T2u – момент, що відповідає одному розподілу індикатора годин­никового типу;

Y1n, Y2n – кількість розподілів індикатора;

n – номер досліду.

Результати розрахунків занести в таблицю 4.1.

Побудувати графік h = ¦2)

5.2. Для кожного положення паса знімати з лічильників обертів одночасно показання с°1n і c°2n без навантаження, тобто Т2 = 0 у продовж 30с. Обчислити значення ut передаточного відношення і ККД варіатора для кожного ступеня положення паса, після чого побудувати графік h = ¦( uе).

hF

ТТ

uеuе

а) Графік залежності ККД клинопа­сового варіатора від навантаження на веденому валі Т2 і передаточного відношення uэ

б) Графік залежності значення коефіцієнта зменшення швидкості веденого вала від навантаження на веденому валі Т2 і передаточного відношення uэ

6. Визначення коефіцієнта зменшення швидкості веденого шківа.

Коефіцієнт зменшення швидкості веденого вала (для кожного ступеня):

F = (с°2n  – c°2n) / с°2n

Результати обчислень занести в таблицю, після чого побудувати залежності:

F = ¦( T2),

F = ¦( uе)

Таблиця 4.1. – Результати розрахунків і випробувань клинопасового варіатора

Номер досліду

1

2

3

4

5

Показання лічильників без навантаження

с°1n

с°2n

Показання лічильників із навантаженням

с1n

с2n

Показання індикаторів із навантаженням

Y1n

Y2n

Обертаючі моменти, Н∙м

T1n

T2n

Дійсне передаточне відношення варіатора

uе

ККД

Коефіцієнт зменшення швидкості веденого вала

F

7. Висновки з роботи та відповіді на запитання.


10. Звіт про лабораторну роботу

"ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ ВНУТРІШНІХ НАПРУЖЕНЬ"

1.  Стислий опис і ескіз установки (аркуш розміром 120240).

2.  Виконати спостереження за напруженими зразками та схематично замалювати інтерференційну картину фарбування поля зору кожного з них.

 


Зразок №1

Зразок №2

Зразок №3

Зразок №4

Зразок №5

Зразок №6

3. За отриманим кольором, що відповідає найбільшій різниці хода, знайти величину (п1-п2) за формулою:

(п1-п2) = ,

де п1, п2показники заломлення скла для звичайного і незвичайного променів;

Г – оптична різниця хода, Н м, яка визначається за таблицею відповідно до отриманого кольору;

L – товщина зразка, см, вимірюється штангенциркулем.

Зразок: №1      (п1-п2) =

(п1-п2) =

Зразок: №2      (п1-п2) =

(п1-п2) =

Зразок: №3      (п1-п2) =

(п1-п2) =

Зразок: №4      (п1-п2) =

(п1-п2) =

Зразок: №5      ((п1-п2) =

(п1-п2) =

Зразок: №6      (п1-п2) =

(п1-п2) =

Таким чином, чим більша різниця (n1-n2), тим більші залишкові внутрішні напруження в зразкові.

4. Зробити висновки з роботи, вказавши особливості розподілу внутрішніх напружень, їх величину у різних місцях, охарактеризувати вплив концентраторів напружень. Відповісти на питання.