Гідрогеохімія (геохімія підземних вод): Навчальний посібник, страница 54

2)  при дослідженнях зміни якості підземних вод в процесі їхньої експлуатації для водопостачання;

3)  у зв’язку з утилізацією промстоків;

4)  для вирішення інженерно-геологічних проблем.

5)  з метою вивчення вплив хімічного складу вод на організм людини.

При цьому перший напрямок з огляду на його важливість, виділяється у самостійну категорію.

Розрізняють локальне та регіональне забруднення. Локальне забруднення звичайно буває викликане конкретним джерелом – заводом, фабрикою, нафтосховищем, очисними спорудами, звалищем, складом сільгоспдобрив та ін. Одним з видів локального забруднення є проникнення стічних вод у водоносні горизонти по поглинаючим свердловинам і гірничим виробіткам.

При регіональному забрудненні погіршення якості підземних вод і зміна їхнього складу спостерігається на великих територіях, розповсюджуючись на цілі райони. Причиною регіонального забруднення звичайно є наявність багатьох джерел локального забруднення, кожний з яких має свою специфіку. Тому просторовий збіг різних за характером і походженням локальних джерел забруднення обумовлює утворення складних багатокомпонентних аномалій.

Проникненню у підземні води і розповсюдженню в них антропогенного забруднення сприяють тріщинуватість та пухкість водовміщуючих порід. Окрім четвертинних відкладів, регіональне забруднення яких у промислових регіонах – звичайне явище, воно стосується і більш глибоких водоносних горизонтів та комплексів, що залягають у зоні вільного водообміну.

Забруднення підземних вод відрізняється не лише за масштабами, а і за походженням. Воно може бути хімічним, біологічним, радіоактивним та тепловим (табл.. 4.4.), а також механічним. Останнє може супроводжувати усі інші види забруднення і характеризується присутністю у воді суспензійних часток.

Таблиця 4.4.

Основні види забруднення підземних вод

Вид забруднення

Зовнішні джерела забруднення

Характерні компоненти і температура води

Хімічне

Об’єкти хімічної, гірничо-збагачувальної, гірничовидобувної, нафтогазовидобувної, нафтохіміч-ної, металургійної, харчової промис-ловості, сільськогосподарські угіддя

Важкі метали, нафтопродук-ти, поверхнево-активні ре-човини (ПАР), феноли, ці-аніди, дітіофосфати, суль-фати, хлориди та ін..

Біологічне

Каналізаційні мережі, поля фільтра-ції, ферми, кладовища та могильни-ки, силосні ями

Амоній, сульфіди заліза, нітрати та нітрити

Радіоактив-не

Технологічні та аварійні викиди підприємств, що використовують радіоактивні елементи (АЕС)

Ізотопи: урану (235), стронцію (90), цезію (137), йоду (131) та ін.

Теплове

Теплові електростанції, заводи і фабрики, що скидають неохолод-жені технологічні води

Підвищення температури підземних вод (порід)

Найрозповсюдженішими є хімічний та біологічний види забруднення, що спостерігаються практично навколо кожного населеного пункту.

За характером джерел виділяють: промислове, сільськогосподарське та побутове забруднення.

Промислове забруднення пов’язане з діяльністю промислових підприємств і супроводжується збільшенням мінералізації, помутнінням та зміною кольору підземних вод, а також підвищеними концентраціями специфічних компонентів. Воно часто супроводжується і зміною рН підземних вод.

Побутові забруднювачі (тверді, рідкі та газоподібні) є, як правило, різними відходами життєдіяльності людини. Для них притаманні високі концентрації сірководню, органічних кислот, важких елементів, вуглеводнів, сульфатів, хлоридів, азотистих сполук.

Сільськогосподарське забруднення має найбільш виражений регіональний характер. Воно пов’язане з удобрюванням полів, захистом рослин, розведенням скотини та птиці. Сільськогосподарські добрива, що розділяються на азотні, фосфатні та калійні є джерелом надходження у гідросферу різних компонентів – забруднювачів. Хімічні добрива є джерелом: Mn, Pb, Zn, Ni, Cu, As, F, Se, V, Hg, Cr, Fe; фосфатні та азотні добрива – P, Cd, F, Zn; хімікати для охорони рослин – Hg, Cu, As, Cd, Pb; гнійні добрива – Cd, Cr, Cu, F, Fe, Hg, Ni. Pb, Zn, Se, V.