Гідрогеохімічні аномалії, що формуються за рахунок виносу мінеральної речовини кисневмішуючими інфільтраційними водами є «гіпергенними» і утворюються навколо ділянок рудної мінералізації в гірських породах. Їхнє формування пов’язане з екзогенними процесами вивітрювання, найважливішою умовою якого є розчинення мінералів підземним і поверхневим водами з наступним надходженням продуктів розчинення у водоносні горизонти зони вільного водообміну.
Типові «гіпергенні» гідрогеохімічні аномалії утворюються, наприклад, в зоні окислення нижньопермських мідистих пісковиків у Бахмутській улоговині, в кар’єрах Микитівського рудного поля, на ділянках розчинення галіту в зоні аерації, а також у інших місцях з природним та штучним розкриттям порід, що вміщують різну (перш за все – сульфідну) мінералізацію. Ці аномалії є вторинними гідрогеохімічним ореолами розсіювання і мають важливе практичне значення при пошуках рудної і нерудної мінералізації у породах, що залягає поблизу земної поверхні, а також при еколого-гідрогеохімічному картуванні.
Штучні або антропогенні (техногенні і біогенні) гідрогеохімічні аномалії, які також є гіпергенним, утворюються внаслідок життєдіяльності людини. У багатьох випадках їх, практично, неможливо відрізнити від природних аномалій. Вони можуть формуватися як у зонах розломів (наприклад, при розвантаженні по них промислових стоків, що захороняються у гідрогеологічно негерметичні структури) так і на тектонічно спокійних ділянках приповерхневої зони літосфери. З’ясування дійсної природи штучних аномалій іноді потребує довготривалих режимних спостережень. Детальніше процеси їхнього формування розглянуто у розділі «Екологічна гідрогеохімія».
Глава 4.
Основні проблеми прикладної гідрогеохімії
Прикладна гідрогеохімія перш за все вирішує питання застосування гідрогеохімічних досліджень у практиці геологічних робіт. Серед багатьох проблем, пов’язаних з цим напрямком геохімії підземних вод, є: гідрогеохімічний метод пошуків корисних копалин (включно з мінеральними та промисловими водами), виявлення гідрогеохімічних передвісників землетрусів, екологічна гідрогеохімія та деякі інші.
В Україні широкий комплекс польових гідрогеохімічних досліджень було проведено на значних за площею територіях – на Донбасі і у Придніпров’ї, в Криму та Карпатах, а також у багатьох інших регіонах. Серед них – гідрогеохімічні зйомки і пошуки різних масштабів, дослідно-методичні роботи та вивчення складу ореольних вод, а також еколого-гідрогеохімічне картування.
4.1. Гідрогеохімічний метод пошуків родовищ корисних копалин
Важлива роль гідрогеохімічного методу пошуків родовищ корисних копалин визначається, з одного боку, відносною дешевизною опробування, а з іншого – можливістю виявлення глибокозахованих рудних об’єктів. Тому перспективи його застосування є досить великими.
Методику гідрогеохімічних пошуків родовищ різних типів було розроблено у працях: В.Полікарпочкіна, О. Бродського, О. Белякової, П. Удодова, Г. Голєвої, Б. Колотова, С. Крайнова, В. Швеця та ін. В Україні методичні рекомендації з пошукової гідрогеохімії було опубліковано Є. Пономарьовим (для південних районів України) у 1978 р. і В. Суярком (для Донбасу та Дніпровсько-Донецької западини) у 1985 р.
Основою гідрогеохімічного методу пошуків є водний ореол розсіювання, що представляє собою гідрогеохімічну аномалію з підвищеними концентраціями хімічних елементів. Склад ореолів формується за рахунок розчинення підземними і поверхневими водами речовин рудних тіл, вуглеводневих покладів або літогеохімічних ореолів. Водні ореоли розсіювання виокремлюються на фоні вод, хімічний склад яких формується під впливом регіональних гідрогеологічних умов поза зоною дії об’єктів пошуків. Такі води мають назву фонових вод, а їхній хімічний склад – фоновою хімічногоскладу. Співвідношення ореольних концентрацій даного елемента – (Со) і його фонових концентрацій – Сф (Со/Сф) дає величину контрастності ореола цього елемента.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.