Мінерали, що вміщують бром, зустрічаються у природних умовах дуже рідко. Серед них: бромаргірит - АgВr, йодоброміт - Аg(Вr·J·С1), емболіт - Аg(Сl·Вr) та бромистий амоній - NН4Вr.
Надходження брому у підземні води відбувається при контактуванні останніх з седиментогенними захованими водами, в процесі вилуження галогенних товщ та за рахунок глибинного флюїдного масопереносу. Але основним джерелом брому є океан (де елемент має лише ювенільне походження). Кількість його в океанічній воді становить 6,6·10-3%. При цьому величина Сl/Вr дорівнює 293-300.
Спостерігається закономірність, що полягає у збільшенні концентрацій брому у водах з більшою мінералізацією.
Бром відіграє величезну роль у житті людини, оскільки він регулює вищу нервову діяльність.
У лікувальних бромних мінеральних водах вміст елементу перевищує 25 мг/дм3.
Йод – аніоногенний елемент підгрупи галогенів з яскраво вираженими літофільними властивостями.
Надходження його у підземні води здебільшого відбувається за рахунок вилучення з уміщуючих порід, збагачених органічною речовиною. Проте існує думка, згідно з якою вільний йод надходить в гідросферу з вогнищ глибинної генерації.
Кларк йоду у земній корі дорівнює 4·10-5%. Вміст елемента у різних природних водах коливається у широких межах (%):
Атмосферні опади - 8,2·10-8. Річкові води – 2,0·10-7
Морські води – 5,0·10-6 Мулові води – 1,0·10-6
Ґрунтові води - n·10-5 - n·10-3 Глибокі підземні води - n·10-5 - n·10-2
Аналогічно брому, йод у великих кількостях присутній у водах нафтових (газових) родовищ.
Основним джерелом йоду у природних водах є океан, де вміст його складає 5·10-6%. З океанічної води він надходить у підземну гідросферу двома шляхами: 1) через водорості, губки, корали та інші організми, що активно концентрують йод (при їхньому відмиранні елемент може вилуговуватись водами з осадових порід, багатих на органіку; 2) в процесі випадіння атмосферних опадів, що випарилися з морської води. При цьому йод досить легко адсорбується органічними речовинами та колоїдами ґрунтів, внаслідок чого в ґрунтах його у 20-30 разів більше ніж у материнських породах.
Водна міграція йоду в основному визначається високою розчинністю його солей і майже повною відсутністю біохімічного бар'єра. Внаслідок цього зі збільшенням мінералізації води відносний вміст елемента у розчині зростає.
Форми знаходження йоду у воді є різними: молекулярна, іонна (у вигляді йодиду та йодату) і комплексна (з органічною речовиною). Молекулярна та іонна форми знаходження йоду у воді залежать від показника її рН. Молекули J2 є характерними для кислого середовища, а іони J- + JO3 для лужного.
Одним з дискусійних питань геохімії йоду є його концентрація у підземних водах до десятків і сотень міліграмів на дм3 коли механізм накопичення елемента при випарюванні морської води не може бути використаний (як, наприклад, для брому). У цьому процесі J- та JO3- окислюються киснем повітря до J2, який звітрюється (таким шляхом із морських вод щорічно звітрюється і розсіюється близько 500 тис. т. йоду).
Йод не може накопичуватися в результаті ювенільних процесів, оскільки він майже відсутній у водах вулканічних областей. Вся вулканічна діяльність Землі дає усього 1,2 тис. т. йоду на рік.
Яким же шляхом йод з органо-мінерального комплексу гірських порід переходить у підземні води? Цей процес може бути пов’язаним з мобілізацією його суб- та надкритичними газорідинними сумішами, флюїдами проте значення цього процесу не можна перебільшувати. Слід також враховувати різні форми йоду, що вивільняються з органогенно-мінерального комплексу порід при різних температурах. Є підстави стверджувати, що при температурі до 100-150оС переважають органічні форми виходу елементу з порід, а при більш високих температурах – мінеральні та міцнозв’язані з органічною речовиною.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.