Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу “Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання”, страница 6

Задача 3. Визначення допусків посадкових поверхоньдля підшипника кочення

Завдання. Для підшипника кочення, посадженого на суцільний вал:

1)  визначити посадки внутрішнього й зовнішнього кілець;

2)  побудувати розташування полів допусків;

3)  зробити перевірку на наявність посадкового зазора за найбільшим натягом обраної посадки;

4)  визначити виконавчі розміри посадкових поверхонь;

5)  дати складальне креслення вузла.

З таблиці 3.1 беремо вихідні дані для розрахунків.

Дано: Підшипник N 313, клас точності ‑ 0.

Радіальне навантаження Fг= 835 (Н).

Осьове навантаження відсутнє.

Навантаження: - внутрішнього кільця ‑ місцеве;

- зовнішнього кільця - циркуляційне.

Навантаження з помірною вібрацією, перевантаження до 150%. Корпус чавунний, нероз‘ємний.

Рішення

1. Визначають тип підшипника і його основні розміри.

Підшипник 313 кульковий, радіальний, однорядний, середньої серії.

Розміри: внутрішній діаметр d = 65 мм; зовнішній діаметр D = 140 м; ширина в=33мм; радіус заокруглення r = 3,5 мм.

Таблиця 3.1 ‑ Вихідні дані до задачі 3

2. Інтенсивність навантаження визначають за формулою:

;

де Fr ‑ радіальне навантаження, Br - робоча ширина посадкового місця;

Bp = B - 2r = 33 - 2 * 3,5 = 26 мм.

K₁ - динамічний коефіцієнт: при перевантаженні до 150%, помірних поштовхах і вібрації K1= 1; при перевантаженні до 300%, сильних ударах і вібрації K₁= 1,8;

K₂ ‑ коефіцієнт, що враховує ступінь ослаблення посадкового натягу при порожнистому валі або при тонкостінному корпусі, при суцільному валі K₂= 1,

K₁ =1, K₂ = 1.

 

3. За знайденою інтенсивністю навантаження з таблиць 3.2 і 3.3 знаходимо:

-  поле допуску вала для внутрішнього місцевого навантаженого кільця на вал – h6;

-  поле допуску для отвору в корпусі (корпус чавунний, нероз‘ємний, навантаження зовнішньої обойми циркуляційне) – К7.

4. Граничні відхилення для вала й отвори в корпусі визначають за таблицями допусків і посадок.

Для вала Æ65h6:

‑ верхнє відхилення вала es¢ = 0 мкм;

‑ нижнє відхилення вала ei¢ = -19 мкм;

найбільший граничний розмір вала:

d¢max = d + es¢ = 65 + 0 = 65 мм;

найменший граничний розмір вала:

d¢min = d + ei¢ = 65 + (-0,019) = 64,981 мм;

допуск розміру вала:

Td¢ = d¢max + d¢min = 65 – 64,981 = 0,019 мм.

Для отвору в корпус Æ140К7:

‑ верхнє відхилення отвору ES¢ = +10 мкм;

‑ нижнє відхилення отвору EI¢ = -25 мкм;

найбільший граничний розмір отвору:

D¢max = D + ES¢ = 140+0,010=140,010 мм;

найменший граничний розмір отвору D¢min = D + EI¢ = = 140 + ( -0,025) = 139,975 мм; допуск розміру отвору TD¢=  = D¢max - D¢min = 140,010-139,975=0,035 мм.

Граничні відхилення зовнішнього й внутрішнього кілець підшипника визначають за таблицею 3.4.

Внутрішнє кільце Æ65; 0 клас:

 ‑ верхнє відхилення ES_n = 0 мкм;

‑ нижнє відхилення EI_n = - 15 мкм

Індекс n позначає відхилення кілець підшипника.

‑ найбільший граничний розмір кільця dmax = d + + ES_n = 65+0=65 мм;

‑ найменший граничний розмір dmin = d + EI_n = 65+ + (-0,015)=64,985 мм;

‑ допуск внутрішнього кільця Td = dmax - dmin = 65-64,985=0,015 мм.

Зовнішне кільце Æ140 клас 0; ‑ верхнє відхилення es_n= 0 мкм;

‑ нижнє відхилення ei_n = -18 мкм;

‑ найбільший граничний розмір кільця Dmax = D + + es_n = 140+0=140 мм;

‑ найменший граничний розмір Dmin = D - ei_n = = 140+(-0,018)=139,982 мм;

 ‑ допуск кільця TD = Dmax - Dmin = 140-139,982=0,018 мм.

Основні параметри з'єднання вала з внутрішньою обоймою:

-  найбільший натяг Nmax = es'-EI_n= 0-(-15)=15 мkм;

-  найбільший зазор: Smax = ES_n-ei' = 0-(-19)=19 мkм;

-  середній (імовірний) зазор  мkм;

-  допуск посадки TS = TD_n +Td^/ = 15 + 19=34 мкм.

З графічної побудови очевидно (рис.3.1), що з'єднання відноситься до перехідної посадки.

Основні параметри з'єднання корпуса із зовнішньою обоймою:

-  найбільший зазор: Smax = ES^/-ei_n = 10-(-18)=28 мkм;

-  найбільший натяг Nmax = es_n  - EI' = 0- ( - 25)=25 мkм;