Зворотні зв’язки в електронних схемах. Вплив зворотних зв’язків на схемотехніку і параметри підсилювачів. Використання зворотніх зв’язків для лінеаризації нелінійностей в електроних схемах, страница 5

Фізично таке явище обумовлюється глибоким зворотнім зв’язком, що має місце в схемі. Дійсно, розглянемо роботу схеми на прикладі характеристик, зображених на рис.4.10. Допустимо, що в відповідності до вхідної напруги вхідний струм транзистора іБ зріс від значення ІБС до величини  іБ = ІБСБ.М. При відсутності зворотного зв’язку такому струмові бази буде відповідати точка О1  з координатами ІК1 і UК1 і вихідна напруга

                                  Рис.4.10                                    u’ВИХ. Але в відповідності до рівняння (C), за рахунок зростання струму бази зросте струм колектора, і, відповідно, емітера. При цьому буде зростати напруга на емітері uЕ (рис.4.10), що приведе до переміщення робочої точки в положення О2  Тоді результуюча зміна  струму колектора, а відповідно і емітера, буде визначатися різницею від дії стуму бази і дії зворотного зв’язку. З схеми заміщення (рис.4.9.) витікає, що  якщо  не враховувати струм, пртікаючий через опір колектора rK, то вказана різниця буде визначатися відношенням:          

                               .

Тому і маємо,  KU  .

Незважаючи на такий значний вплив на KU, розглядаєма схема має ще дві позитивні ознаки. Перша з них  визначається низьким вихідним опором, що витікає з схеми заміщення  і оцінюється формулою:

                                .

Друга полягає в тому, що зворотній зв’язок знижує величину коефіцієнта нелінійних спотворень каскада при малих вхідних сигналах. Обумовлено це тим, що, коли при малих колекторних струмах зменшується коефіцієнт підсилення b, то це приводить, по-перше, до зменшення глибини зворотного зв’язку і підвищення коефіцієнта підсилення, а, по-друге, до зменшення величини вхідного опору і зростання струму бази. Ці дії компенсують не лінійності при малих струмах бази, тому такі схеми широко використовуються в двотактних підсилювачах з безтрансформаторним  виходом. Простота заведення зворотного зв’язку з його позитивними властивостями находить використання і в підсилювачах класу А з колекторним виходом. В зв’язку з тим, що вихідна напруга по амплітуді близька до вхідної, а фази їх співпадають, схему часто називають емітерним  повторювачем.

На рис.4.11. приведена принципова схема підсилювача класу А з використанням зворотнього зв’язку, по напрузі, що знімається з резистора RE. Так як в схемі, що розглядається, виходом є колекторний електрод з напругою UK, то резистор RE<<RK виконує функцію датчика струму емітера, а схема часто називається підсилювальним каскадом з зворот-нім зв’язком  по струму емітера.

Напруга на колекторі знаходиться з

                               Рис.4.11.                      рівняння лінії навантаження

            .

Напруга емітера UE вибирається виходячи з наступних . З одного боку, чим більше величина опору RE , тим менш чутиливою буде схема до різних непередбачених змін, тим точніше вона їх буде відпрацьовувати і тим стабільніше буде працювати каскад. Але з іншого боку, чим більша величина

UE, тим менший діапазон зміни UK, тим менший коефіцієнт підсилення каскаду. Тому рекомендується величину емітерної напруги в режимі спокою UEC вибирати з умови: UEC =(0.1 ¸ 0.3)EK . Величина RE при цьому обчислюється за формулою:

                                     .

 Решта елементів, за винятком CE, вибирається з умов, які описані раніше.

Конденсатор CE призначений для того, щоб зменшити вплив від’ємного зворотнього зв’язку на коефіцієнт підсилення каскаду. При відсутності конденсатора і підсиленні змінного струму, як відмічалось раніше, в емітерному струмі, як і в колекторному, буде мати місце змінна складова сигналу, що підсилюється. В відповідності до формули ( ) напруга UБЕ, яка задає положення робочої точки спокою, буде змінюватися протифазно з вхідним базовим струмом і струмом колектора. В результаті розмах колекторного струму, а, відповідно, і коефіцієнт підсилення напруги, буде зниженим.