Зворотні зв’язки в електронних схемах. Вплив зворотних зв’язків на схемотехніку і параметри підсилювачів. Використання зворотніх зв’язків для лінеаризації нелінійностей в електроних схемах, страница 3

Оцінка якості вихідної напруги з подавленям fП полягає в тому, що для отримання необхідного рівня корисної складової на виході, на вході можна встановити попередній підсилювач сигналів слабкого рівня, який на буде вносити перешкоди. Оцінка подавлення перешкоди визначається співвідношенням шум/сигнал, або коефіцієнтом гармонік КГ.  В підсилювачі без зворотнього зв’язку відношення сигнал/шум визначається формулою:

                            .

 При заведені зворотного зв’язку і виконанні попереднього підсилення буде обчислюватись за формулою:

                            .

Така особливість дає можливість не дуже прискіпливо відноситись до підсилювачів потужності при їх проектуванні, незважаючи на те, що вони є головним джерелом перешкод. Необхідно лише передбачити зворотній зв’язок і забезпечити попереднє підсилення сигналу.

З отриманих результатів витікає ще два важливих моменти. По-перше, якість роботи каскадів багатокаскадного підсилювача повинна бути тим вищою, чим ближче він до входу підсилювача. По-друге, в ланці зворотного зв’язку недопустимо встановлювати активні і малостабільні елементи, так як вони зведуть нанівець всі переваги зворотніх зв’язків.

Зворотнім зв’язком можна охопити весь підсилювач і в такому разі він називатиметься загальним. Якщо зворотнім зв’язком охоплюється один або декілька каскадів, то він називається місцевим. В розглянутих випадках вважають, що g є постійним коефіцієнтом. Але в загальному плані g - частотнозалежний коефіцієнт і він може суттєво впливати на частотні властивості підсилювача. Такий зворотній зв’язок називається частотнозалежним.

До цього часу ми розглядали ситуації, коли фазовий зсув підсилювача і ланки зворотного зв’язку дорівнює нулю. Але частотна залежність  говорить про те, що існують частотні діапазони, в яких величина фазового зсуву буде суттєво відрізнятися від нуля, тобто

                      .

 В такому випадку напруга U1 буде визначатися як геометрична сума UВХ і UЗ, і може мати місце ситуація, при якій можуть бути справедливими наступні значення

                      ;

                        .

При виконанні цих рівностей, відповідно до (* ) в знаменнику (*) отримаємо нуль. Фізично це означає, що в схемі на якійсь частоті створився позитивний  зворотній зв’язок і на цій частоті . Створення таких умов приводить до того, що, якщо в якомусь каскаді підсилювача з’явиться навіть незначний шум з частотою w1, то він повинен підсилитись необмежено. Реально він обмежиться лінійним діапазоном прохідної характеристики підсилювача і, знову, буде поданий на його вхід. Тобто на частоті w1 з’являться незатухаючі коливання або, іншими словами, буде мати місце самозбудження підсилювача і він почне працювати як генератор коливань.

Існують  теоретичні і практичні способи,  які дозволяють проектувати і виготовляти підсилювачі, в яких забезпечується їх стійкість до коливань в заданому діапазоні коефіцієнта підсилення. Вони називаються частотною корекцією і використовуються проектантами електронних схем.

Вплив зворотних зв’язків на схемотехніку і параметри підсилювачів.

Розглядаючи особливості вибору робочої точки в підсилювачі класу А, ми не враховували впливу зворотного (теплового) струму колектора. При протіканні робочого струму колектора або лише струму спокою  транзистор буде нагріватися. В результаті  буде зменшуватись величина потенційного бар’єру емітерного переходу і зростати величина складової колекторного струму, обумовлена неосновними носіями. Це буде приводити до загального зростання величини колекторного струму і подальшого нагрівання транзистора. На сімействі вхідних характеристик транзистора це буде проявлятися в тому, що при незмінному  струмі бази вихідні характеристики будуть зміщуватися вверх (рис.4.6.). Стосовно підсилювача класу А  таке явище приводить до того,

                                 Рис.4.6.                          що робоча точка (точка С) буде зміщуватись вверх по лінії навантаження (точка С1), причому обмеження такому переміщенню настане лише тоді, коли точка С переміститься на край робочого діапазону, в точку В. Внаслідок такого переміщення транзисторний підсилювач стане непрацездатним.