Дослідження впливу комп'ютерної техніки на навколишнє середовище, страница 2

Разом із стаціонарними і переносними екрануючими пристроями застосовують індивідуальні екрануючі комплекти (призначені для захисту від дії від ЕМІ, напруженість якого не перевищує 60 кВ/м, створюваного електроустановками напругою 400, 500 і 750 кВ і частотою 50 Гц).

Різноманітні техногенні дії на оточуючу середовище характеризуються їх частотою повторення і інтенсивністю. Наприклад, викиди шкідливих речовин мають деяку постійну складову, відповідну нормальній експлуатації, і випадкову складову, залежну від вірогідності аварій, тобто від рівня безпеки даного об'єкту. Заходи попередження небезпечних дій, їх запобігання при експлуатації, створення можливостей для їх компенсації і управління шкідливими діями повинні прийматися на стадії проектування об'єктів. Це припускає розробку і створення систем екологічного моніторингу регіонів, розробку методів розрахункового прогнозування екологічного збитку, визнаних методів оцінювання екологічних місткостей екосистем, методів порівняння різнотипних ушкоджень. Ці заходи повинні створити базу для активного управління поляганням навколишнього середовища.

Природні екосистеми володіють широким спектром фізичних, хімічних і  біологічних механізмів нейтралізації шкідливих і забруднюючих речовин. Проте при перевищенні значень критичних надходжень таких речовин, можливе настання явищ деградації - ослаблення , зниження репродуктивних характеристик, зменшення інтенсивності зростання, рухової активності особин. В умовах живої природи, постійної боротьби за ресурси така втрата життєстійкості організмів загрожує втратою ослабленої популяції, за якою може розвинутися ланцюг втрат інших взаємодіючих популяцій. Критичні параметри надходження речовин в екосистеми прийнято визначати за допомогою поняття екологічних місткостей. Екологічна місткість екосистеми  - максимальна місткість кількості забруднюючих речовин, що поступають в екосистему за одиницю часу, яка може бути зруйнована, трансформована і виведена з меж екосистеми або депонувала за рахунок різних процесів без істотних порушень динамічної рівноваги в екосистемі. Типовими процесами, що визначають інтенсивність "перемелювання" шкідливих речовин, є процеси перенесення, мікробіологічного окислення і біоседіментації забруднюючих речовин. При визначенні екологічної місткості екосистем повинні враховуватися як окремі канцерогенні і мутагенні ефекти дій окремих забруднювачів, так і їх підсилювальні ефекти через сумісну, поєднану дію.

Щоб уникнути травмування екосистем повинні бути визначені і нормативно зафіксовані деякі граничні надходження шкідливих речовин в організми, інші межі дій, які могли б викликати неприйнятні наслідки на рівні популяцій. Іншими словами повинні бути відомі екологічні місткості екосистем, величини яких не повинні перевищуватися при техногенних діях. Екологічні місткості екосистем для різних шкідливих речовин слід визначати по інтенсивності надходження цих речовин, при яких хоча б в одному з компонентів біоценозу виникне критична ситуація, тобто коли накопичення цих речовин наблизиться до небезпечної межі, досягатиметься критична концентрація. В значеннях граничних концентрацій токсикогенів, у тому числі радіонуклідів, звичайно, повинні враховувати і перехресні ефекти. Проте цього, мабуть, недостатньо. Для ефективного захисту навколишнього середовища необхідно законодавчо ввести принцип обмеження шкідливих техногенних дій, зокрема викидів і скидів небезпечних речовин. По аналогії з принципами радіаційного захисту людини, можна сказати, що принципи захисту навколишнього середовища полягають в тому, що:

– повинні бути виключені необґрунтовані техногенні дії;

– накопичення шкідливих речовин в біоценозах, техногенні навантаження на елементи екосистем не повинні перевищувати небезпечні межі;

– надходження шкідливих речовин в елементи екосистем, техногенні навантаження повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо з урахуванням економічних і соціальних чинників.

8.4 Торсіонове поле моніторів ЕОМ