Природні і штучні перешкоди. Конструктивні елементи об’єктів, що споруджуються з легких металевих конструкцій типу “Модуль”. Видеодомофоны: классификация, назначение, принцип действия. Джерела резервного електроживлення (споживачів змінного струму напруги 220В)

Страницы работы

41 страница (Word-файл)

Фрагмент текста работы

8. Природні і штучні перешкоди.

До природних перешкод при захисті периметрів території, що охороняється, відносяться нерівності поверхні землі (рови, яри, скелі і т.д.), тяжкі

для проходу ліс і чагарник.

Штучні перешкоди істотно відрізняються по конструкції. Вони виконуються у виді бетонних чи цегельних парканів, ґрат чи сіткових конструкцій, металевих огорож, штучних ровів, конструкцій для обмеження швидкості і можливості проїзду транспортних засобів, огородження з колючого дроту.

При організації системи захисту варто враховувати можливість використання зловмисниками вибухових речовин і інших методів могутнього силового впливу (таран вантажним автомобілем), здатних зруйнувати паркани

й огородження.

Бетонні та цегляні паркани як правило мають висоту в межах 1,8—2,5 м, сіткові та гратові конструкції, а також паркан з колючого дроту — 2,2м. Для створення зловмиснику додаткових перешкод, зверху цегляних і бетонних парканів закріплюють захисний (колючий) дріт, гострі стрижні чи бите скло.

Для захисту верхньої частини капітальних парканів застосовується також армована колюча стрічка, що виготовляється шляхом армування колючої стрічки сталевим оцинкованим дротом діаметром 2,5 мм. Колюча загороджувальна стрічка являє собою оцинковану стрічку товщиною 0,5 мм, що має взаємозагострені симетрично розташовані шипи. Наприклад, для наземних загороджень, козирків над парканами і дахами випускають спіралі з АКС діаметром 500–955 мм і довжиною 10–20 м. При виборі конструкції парканів варто мати на увазі, що сполучення високого огородження і колючого дроту робить периметр об'єкта важкодоступним тільки для малопідготовленого порушника. Найбільш ефективним методом подолання огороджень є проникнення порушника під чи над огорожею. Для подолання огороджень зверху часто використовують драбини чи інші допоміжні конструкції, встановлені біля основи огороджень.

Для запобігання проникнення зловмисника через паркан і дах, обмеження доступу на окремих підходах, створення смуги відчуження уздовж паркану, будов і споруд ефективні малопомітні дротові мережі. Варіант мережі являє собою дротове плетиво у виді просторової чотириярусної мережі розміром 10×5×1,4 м, виконаної з кільцевих гірлянд діаметром 0,5-0,6 м і з'єднаних між собою по довжині і висоті окремими скрутками з м'якого дроту. Діаметр дроту 0,5–0,9 мм.

Огородження може виконувати як декоративні, так і охоронні функції. Вони можуть бути стаціонарними і монтованими. Стаціонарні огородження вимагають більших матеріальних витрат і багато часу на їхню

установку. В даний час найбільш поширені бетонні стаціонарні огородження. Вони вимагають періодичного обслуговування, і додаткових витрат. Монтовані огородження вітчизняними виробниками серійно не випускаються. Переваги монтованих огороджень полягають в тому, що потрібно мало часу на їхню установку і вони можуть бути встановлені багаторазово

Похожие материалы

Информация о работе