Основи захисту відеоінформації: Методичний посібник до практичних занять. Частина 1, страница 9

Для візуально-оптичного спостереження застосовуються оптичні прилади, що збільшують розміри зображення на сітківці ока. У результаті цього підвищується дальність спостереження, імовірність виявлення й розпізнавання дрібних об'єктів. До візуально-оптичних приладів відносяться біноклі, монокуляри, підзорні труби, спеціальні телескопи. Для спостереження за об'єктами найпоширеніші біноклі. Бінокль (від лат. bini – пари й oculus – око) – оптичний прилад із двох паралельних з'єднаних між собою зорових труб. Залежно від оптичної схеми зорової труби біноклі розподіляються на звичайні (галілеєвські) і призмені.

Зорова труба призменого бінокля складається з об'єктива, зверненого убік об'єкта спостереження, системи призм, що обертає зображення, і окуляра – об'єктива, зверненого до зіниці ока. У звичайному біноклі призми відсутні, оптичні осі об'єктива й окуляра труби збігаються, відстань між центрами об'єктивів і центрами окулярів зорових труб однакова й дорівнює 65 мм (середня відстань між зіницями очей спостерігача). Біноклі цього типу прості за структурою, мають високу світлосилу, однак мають мале поле зору й не дозволяють установлювати кутовимірювальну сітку. Найпоширеніші призмені біноклі. Вони мають порівняно більше поле зору й підвищену стереоскопічність за рахунок збільшення відстані між центрами об'єктивів труб. У призмених біноклях встановлюють кутовимірювальну сітку у фокальній площині окуляра. Зорові труби в призмених біноклів шарнірно закріплені на загальній осі, що дозволяє підбирати відстань між окулярами по базі очей спостерігача (від 54 до 74 мм). Об'єктиви й призми системи закріплені в зорових трубах нерухомо, а окуляри можуть висуватися для встановлення по силі зору спостерігача. Для цього на окулярних трубах наносяться діоптрійні шкали.

Сучасні біноклі мають великі коефіцієнти (кратність) збільшення. Наприклад, збільшення бінокля Б-15 дорівнює 15, а кут поля зору – 4 град. Бінокль "Марк-1610" (США) має кратність збільшення 10 й 20 при куті зору 5 й 2,5 град. відповідно.

При досить великому збільшенні візуально-оптичного приладу його кут зору стає настільки малим, що важко через тремтіння рук утримувати зображення спостережуваного об'єкта в полі зору приладу. Для стабілізації зображення візуально-оптичні прилади встановлюють на штативі або тринозі. У більш коштовних приладах застосовують електронну стабілізацію зображення, що забезпечує спостереження з рук або із транспорту, що рухається. Наприклад, бінокль зі стабілізацією зображення БС 16×40 має кратність збільшення 16, розміри 240×195×100 мм і вагу не більшу 2,2 кг.

Щоб поліпшити спостереження при тумані, яскравому сонячному освітленні або взимку на фоні снігу, на окуляри бінокля надіваються жовто-зелені світлофільтри. У деяких біноклях для виявлення активних інфрачервоних приладів уночі застосовують спеціальний екран, чутливий до інфрачервоних променів.

Останнім часом застосовуються так звані панкратичні біноклі, що плавно змінюють збільшення в значних межах (від 4 до 20 і більше). При цьому в обернено пропорційній залежності змінюється величина поля зору. Такі біноклі найбільш зручні для спостереження: дозволяють шукати об'єкт при великому полі зору, але малому збільшенні, а вивчення об'єкта – при великому збільшенні, Наприклад, панкратичний бінокль фірми Tasko (США) має збільшення 8 – 15, кут зору 6,0 – 3,6 градусів і діаметр вхідної зіниці 5 – 2,3 мм. У панкратичних зорових трубах збільшення може змінюватися в ще більших межах так, кратність збільшення зорової труби фірми Swil (Великобританія) становить 6 – 30 при куті зору 7,5 – 1,3 градусів.

Для потайного спостереження віддалених об'єктів застосовують підзорні труби й спеціальні телескопи, що мають об'єктиви з великою фокусною відстанню. Наприклад, телескоп РК 6500 при фокусній відстані 3900 мм і діаметрі вхідної апертури 350 мм дозволяє розпізнати автомобіль на відстані до 10 км. Однак телескопи мають порівняно більші розміри 460×560×1120 мм, вага 54 кг і встановлюються на спеціальному штативі з електроприводом [6].