Принципова (повна) схема визначає повний склад елементів і зв'язків між ними
і, як правило, дає детальне уявлення про принципи роботи виробу. Ці схеми
служать для розроблення інших конструкторських документів, наприклад, схем
з'єднань (монтажних) і креслень; користуються ними для вивчення принципів
роботи виробів, а також при їх налагодженні, регулюванні, контролі і ремонті. Принципові
схеми дозволяють простежити за проходженням струму в кожному колі, зрозуміти
роботу окремих елементів, їх призначення і взаємодію.
Схема з'єднань (монтажна) показує з'єднання складових частин виробу і визначає
дроти, джгути, кабелі, якими здійснюються ці з'єднання, а також місця їх
приєднання і введення (затиски, розніми, прохідні ізолятори). Допускається
схему з'єднань поміщати на полі складального креслення виробу, якщо вона не
оформлена у вигляді самостійного документа.
Схемами з'єднань користуються при розробленні інших
конструкторських документів, в першу чергу креслень, що визначають прокладання
і способи кріплення проводів, джгутів, кабелів у виробі. Ці схеми необхідні
також для здійснення приєднань, при налагодженні, контролі, ремонті та
експлуатації виробів.
Схема підключення показує зовнішні підключення виробу. Цими схемами
користуються для здійснення підключення виробів і при їх експлуатації.
Загальна схема визначає складові частини комплексу і з'єднання їх між
собою на місці експлуатації. Загальними схемами користуються при ознайомленні з
комплексами, а також при їх контролі і експлуатації.
Схема розміщення показує відносне розміщення складових частин виробу, а
за необхідності - також проводів, джгутів, кабелів. Цими схемами користуються
при розробленні конструкторських документів, а також при виготовленні і
експлуатації виробів. Допускається схему розміщення поміщати на полі
складального креслення виробу, якщо вона не оформлена у вигляді самостійного
документа.
Суміщена схема. В окремих випадках допускається виконувати на одному
графічному документі два типи схем для одного і того самого виробу. Назва схеми
визначається її виглядом і типом (наприклад, електрична принципова схема,
електрична схема з'єднань). Найменування суміщеного документа (суміщеної схеми)
визначається видом і типами схем, що суміщаються (наприклад, схема електрична
принципова і схема з'єднань).
У позначенні схем, що входять до складу
конструкторської документації, окрім позначення самого виробу, додатково
вводяться певні шифри, що складаються з букви, яка визначає вид схеми, і цифри,
що позначає її тип. Для електричних схем цей шифр починається з великої букви
Э, що відображає вид схем. Типи схем позначають такими цифрами: структурні – 1,
функціональні – 2, принципові – 3, з'єднань – 4, підключення – 5, загальні – 6,
розміщення – 7, суміщені – 0, інші – 8.
Відповідно до цього, наприклад, електрична принципова
схема має шифр Э3, електрична схема з'єднань – Э4, електрична принципова схема
з'єднань Э4.
3 ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ СТРУКТУРНИХ СХЕМ
Призначення структурної
схеми – визначити функціональну структуру та технічні засоби системи контролю
та управління. Ця схема встановлює взаємозв’язки між робочими місцями, щитами
та іншими пунктами управління. У
схемі дотримується ієрархія систем управління та контролю, взаємозв`язки між пунктами управління, контролю та окремими посадовими особами.
На структурній схемі зображаються всі основні
функціональні частини виробу (елементи, пристрої і функціональні групи) і
основні взаємозв'язки між ними.
У загальному випадку на структурних
схемах управління та контролю умовними позначеннями показують:
- керуючі обчислювальні машини;
- всі оперативні диспетчерські щити та пункти, які
належать до структури управління;
- диспетчерські оперативні щити управління, які не
належать до складу об’єктів автоматизації, але пов’язані з ними через інші
системи контролю та управління;
- лінії зв’язку з позначенням виду оперативного зв’язку.
Стрілками показують напрямки передачі інформації.
