Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни «прикладна теорія цифрових автоматів»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

Методичні вказівки

до лабораторних занять з дисципліни «Прикладна теорія цифрових автоматів» для студентів напрямку «Комп’ютерна інженерія»

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою АПОТ.

Протокол № 8

від 14.04.2006

Харків 2006

          Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни «Прикладна теорія цифрових автоматів» для студентів напрямку «Комп’ютерна інженерія» / Упоряд. Какурін М.Я., Кулак Е.М., Карасьов А.Л. - Харків: ХНУРЕ, 2006. -  с.

Упорядники:        М.Я. Какурін

Е.М. Кулак

А.Л. Карасьов

Рецензент:            В.О. Гуліус, канд. техн. наук., доц. каф. ЕОМ

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………….……….4

1 Контролюючі та коригуючі коди Хемінга і Бергера…………..………....5

2 Синтез комбінаційних схем………………………………………………15

3 Елементарні автомати (тригери). Типи та засоби їх завдання……..…...21

4 Структурний синтез елементарних автоматів (тригерів)………...……..29

5 Засоби завдання складних цифрових автоматів………………………....36

6 Кодування внутрішніх станів автоматів………...…………………..…...42

7 Структурний синтез мікропрограмних автоматів  Мілі…………...…....50

8 Структурний синтез мікропрограмних автоматів Мура…...……….…..56

Висновки………………………………………………………………..……63

Перелік посилань……………………………………………………......…..64

ВСТУП

Методичні вказівки призначені для проведення лабораторних робіт з використанням навчаючих програм на персональних комп'ютерах. Для виконання відповідної лабораторної роботи студент повинен вивчити теоретичний матеріал з теми по лекційному матеріалу та по літературі, наведеній у методичних вказівках до цієї роботи

Перед виконанням лабораторної роботи студенти повинні скласти допуск з теоретичного матеріалу у співбесіді з викладачем чи за допомогою комп'ютерної тестової програми. Студенти, які успішно склали допуск, переходять до роботи з комп'ютерними навчаючими програмами. Кожна з таких програм складається з двох частин : власне навчаючої програми та частини, що виконує (обчислює) конкретне завдання. Під час роботи з першою частиною студенти знайомляться з завданням, яке вони будуть виконувати в ході проведення роботи, та методом його рішення з даними, які використовуються як приклад. Для роботи з другою частиною програми кожен студент отримує індивідуальне завдання у вигляді даних до відповідних комп’ютерних обчислювальних програм. Вони надаються комп'ютером в ймовірному режимі чи обираються з таблиці, наведеної в методичних вказівках. Працюючи з цією частиною навчаючої програми, студент моделює свої дані на комп'ютерній моделі процесу, що вивчається, чи заповнює відповідні таблиці в діалоговому (інтерактивному) режимі роботи з комп'ютером. Комп'ютер виступає тут у ролі не тільки моделюючого (обчислювального) інструмента, але й слідкує за правильністю виконання завдання.