Трансформаційні процеси в країнах Центральної та Східної Європи у 90-х роках, страница 3

o 25 грудня 1989 р. був призначений судовий процес над подружжям Чаушеску з трансляцією по телебаченню. Суд оголосив смертний вирок, але виконання якого було зірвано із-за смерті диктатора (застрілений у в’язниці);

o розпуск усіх державних структур і компартії, що дискредитували владу;

o був сформований уряд на чолі з Петру Романом і органи місцевого самоуправління;

o З травня 1990 р. держава почала називатися Румунією

Реакція опозиції

o 1990 р. – на виборах ФНП набрали більшість голосів, що викликало реакцію опозиції, яка організувала масові маніфестації в Бухаресті, підпалила ряд урядових будинків;

o  Для придушення опозиції уряд залучив 10 тис. шахтарів, які з особливою жорстокістю розгромили штаб-квартири опозиції (націонал-лібералів і націонал-цараністів);

o у 1991 р. при зростанні економічної кризи почати  шахтарі почали штурм будинку уряду при озброєнні сокирами, пляшками з бензином і ланцюгами (відставка уряду)

o до 1998 р. відбувалася політична і урядова криза, розколи партій і нестабільність

Сучасний стан Угорщини

n  Основними інвесторами Румунії стали Італія, Франція, Англія і США;

n   Всесвітній банк реконструкції і розвитку дав країні великі кредити, умови яких суворо визначено

Болгарія у 80-х рр.

l  У 1989 р. становище в країні різко загострилося;

l   Т. Живков оголосив «перебудову» в Болгарії, але поступово втрачав важелі управління, що привело  до відкритого невдоволення системою управління з боку  легальної опозиції;

l  10 листопада 1989 р. керівництво БКП примусило Т. Живкова піти у відставку з усіх постів

Початок демократичних процесів в Болгарії

n  В країні почали діяти десятки нових партій, був відроджений незалежний профспілковий рух, відбувалася реабілітація політичних в’язнів;

n   У грудні 1989 р. нові партії та рухи проголосили про створення Союзу демократичних сил (СДС), на чолі з Желю Желєвим ( з 1990 по 1992 р. був президентом Болгарії);

n   1991 р. ухвалена нова конституція, що регламентувала принципи і засоби побудови демократичної політичної системи та проголошувала президентсько-парламентську  республіку

n  Новий уряд повернув власність колишнім власникам, піддав суду колишніх керівників. ( Т. Живков позбавлений волі на 7 років, голова уряду Атанасов – 10 років);

n   порушені кримінальні справи проти 60 колишніх членів Політбюро БКП;

n   На початку 90-х рр. ухвалений закон про землю, що привело до ліквідації кооперативів і до створення нових структур власників;

n   Спостерігався спад виробництва, безробіття і інфляція до 1996 р.

Основні результати розпаду соціалістичного табору в Європі

o країни Східної і Центральної Європи до 2000 року подолали політичні і економічні труднощі і стабілізувалися;

o  швидка інтеграція до європейських структур;

o  до ЄС  увійшли Східна Німеччини після об’єднання з ФРН (1990), Угорщина, Польща, Словакія, Словенія, Чехія (2004 р.), Болгарія і Румунія (2007 р.).

o До ЄС прагнуть також Хорватія і Македонія                     ( колишні території Югославії);

o членами НАТО стали: у 1999 г. - Чеська Республіка, Угорщина і Польща, 2004 г. – Болгарія, Румуния, Словенія, Словаччина

Склад  Югославії до її розпаду

- Косово

- Хорватія

- Воєводіна

- Сербія

- Македонія

- Чорногорія

- Боснія і Герцеговина

- Словенія

Сепаратизм в Югославії

  Наприкінці 80-х р. в країні почали розвиватися сепаратистські настрої, боротьба між етнічними кланами;

   У 1990 р. вперше пройшли вибори на багатопартійній основі;

   Нові представницькі органи приймали нові республіканські конституції, або декларації про незалежність;

   Найбільше тяжіли до відокремлення Хорватія і Словенія

Періоди розпаду Югославії

n  війна за незалежність Словенії;

n   війна за незалежність Хорватії;

n   війна в Боснії;

n   війна НАТО проти Сербії (1999 р.)

Початок громадянської війни в Югославії

n  В червні 1991 р. Хорватія і Словенія в односторонньому порядку оголосили про свою незалежність, що поклало початок етногромадянському конфлікту на території Югославії;

n   Для прийняття такого радикального рішення вплинули підтримка з боку Німеччини, яка після об’єднання проявляла інтерес до Південно-Східної Європи;