Розпад світової колоніальної системи та розвиток країн Близького Сходу, Азії, Африки та Латинської Америки, страница 3

l  30 жовтня 1956 р.  ізраїльські війська розпочали вторгнення на Синайський півострів при підтримці військ Англії та Франції. Цю агресію підтримали лише Австралія, Нова Зеландія і Бельгія;

l  24 листопада 1956 р. резолюція ООН постановила вивести франко-британські війська з Єгипту, а Ізраїльські – з Синая. Війна закріпила кордони між країнами, що протистояли, однак контроль над ними було передано військам ООН

Третя арабо-ізраїльської війни (1967 р. , 6 днів)

l  Ізраїльські танкові частини окупували сектор Газа, захопили Синайський півострів, арабську частину Єрусалиму, західний берег ріки Йордан, Голанські висоти;

l   Значна частина авіації Єгипту була знищена на аеродромах;

l   Рада Безпеки ООН втрутилася у хід подій і воєнні дії було припинено. СРСР і країни Східної Європи розірвали з Ізраїлем дипломатичні зв’язки;

l   У 1967 р.   на зустрічі глав арабських держав було прийнято рішення не проводити ніяких переговорів і не визнавати Ізраїль

Четверта арабо-ізраїльська війна (1973-1979 р.)

n  була спрямована на повернення втраченого, але не принесла успіху арабським країнам, в т. ч. і Ізраїлю;

n   Єгипетські війська вторглись на західний берег Суецького каналу, а сирійці захопили Голанські висоти;

n   Ізраїльські війська перейшли у наступ і створили загрозу для Каїра і Дамаска;

n   За вимогою Ради безпеки ООН бойові дії були припинені, на мирній конференції в Женеві у 1973 р. протиріччя ворогуючих сторін не були вирішені

n  Перемир’я підписали президент Єгипту А. Садат і прем’єр міністр Ізраїлю М. Бегін;

n  стан війни між двома державами був припинений;

n   Єгипту повертався Синайський півострів;

n   укладена мирна угода негативно було зустрінуте  в арабському світі

Організація Ісламська конференція (ОІК) 1969 р

n  міждержавна організація, яка об’єднала 45 мусульманських держав Азії та Африки, а також Організацію звільнення Палестини;

n  Мета - укріплення співробітництва в усіх областях діяльності, ліквідація расової дискримінації і колоніалізму, підтримка миру та безпеки;

n  виступила за звільнення окупованих Ізраїлем  арабських земель, засудила проізраїльську позицію США та  їх військову присутність в Перській затоці

Політична конфронтація на Близькому Сході у 80-х рр.

l  1980 р. Ізраїль оголосив Єрусалим єдиною і неподільною столицею і анексував Голанські висоти, які належали Сирії;

l  1981 р. США підтримали політику Ізраїлю і підписали з ним угоду про стратегічне співробітництво ( США фінансово і матеріально забезпечували оборону Ізраїлю)

n  1982 р. – Ізраїль почав вторгнення в Ліван під приводом забезпечення безпеки північних територій і закріпив свою присутність на півдні Лівану, де до 1991 р.  точилася громадянська війна між християнськими і мусульманськими формуваннями;

n  У 1987р. - у секторі Газа і західному березі ріки Йордан розгорнулося повстання арабів;

n   Національна Рада Палестини на засіданні в Алжирі  проголосила про створення держави Палестина і визнання Ізраїлю лише  за умови повернення ним окупованих територій

Арабо-ізраїльські переговори  в 90-х рр.

n  З 1991 р. - 1993 р. прем’єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін і голова Організації визволення Палестини Ясир Арафат підписали у Вашингтоні Декларацію про принципи організації тимчасового палестинського самоврядування, яка передбачала створення палестинської автономії в межах Ізраїлю;

n  1994 р. Ізраїль і Йорданія підписали мирну угоду і обмінялися посольствами, що свідчило про нормалізацію відносин;

n  1995 р. – підписана між ними угода про розширення географічних кордонів палестинського самоврядування на західному березі ріки йордан і обрання Палестинської ради (82 чол.) з законодавчою і виконавчою владою;

n  В Ізраїлі угода викликала хвилю протесту, екстремісти вбили Іцхака Рабіна, але новий уряд продовжив реалізацію угоди

Виникнення ірано-іракського конфлікту