Розпад світової колоніальної системи та розвиток країн Близького Сходу, Азії, Африки та Латинської Америки, страница 2

o  арабське населення також проживає в Кувейті, Іраку, Ірані, Туреччині, Афганістані, Ефіопії та ін.;

o На сер. ХХ ст. арабів нараховувалося близько 88 млн.

Особливість арабських країн

n  розташовані на дуже важливих геополітичних напрямках (міжнародні комунікації - Суецький канал, сухопутні, повітряні шляхи);

n  найбільші світові запаси нафти (60% розвіданих запасів нафти в світі);

n  У 1946 р. позбавилися колоніального  гноблення  Сирія, Ліван і Йорданія;

                - світові поклади нафти приваблювали  сюди   Англію, США та ін. капіталістичні країни;

                - США законсервувало свої запаси нафти і    були  зацікавлені у використанні тільки нафти     арабського   регіону

Ліга арабських держав (ЛАД) 1944 р.

n  До складу увійшли Єгипет, Сирія, Ліван0 Йорданія, Ірак, Саудівська Аравія та Йємен;

n  Протягом 50-60- рр. приєдналися Лівія, Судан, Алжир, Туніс, Марокко,  Кувейт;

n   60-80ті рр. приєдналися Катар, Об’єднані арабські Емірати, Оман та ін., всього 21 держава

Основні питання, які розглядала Ліга Арабських Держав

–  стан справ на Близькому Сході;

–  врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту;

–  вирішення палестинської проблеми

Визвольних рух в арабських країнах

n  1947 р. - Єгипет звернувся до Ради Безпеки  ООН, вимагаючи негайного виведення британських військ з території Єгипту і Судану, але право «вето», яке мала в ООН Англія привело до невдачі;

n  У 1950 р. - після приходу в Єгипті нового уряду були припинені англо-єгипетські договори 1936 р. і Фарука  був  проголошений королем  Єгипту і Судану;

n  Англія збільшила в регіоні війська до 10 тис. чол., виник конфлікт, до якого втрутився блок НАТО

Визвольних рух в арабських країнах

o 1951 р.- США, Франція, Туреччина і Англія запропонували Єгипту створити Об’єднане командування на Близькому Сході – на правах британських домініонів – Австралії, Нової Зеландії, Південно-Африканського союзу, Канади, Ірландії;

o В обмін Англія денонсувала англо-єгипетський договір 1936 р. і виводила війська, але британські війська повинні охороняти Суецький канал ( спроба приєднати арабські країни до системи антирадянських блоків);

o В Каїрі у 1952 р. почався народний виступ , спалені англійські і американські будинки, були вбиті вісім англійців;

o 18 червня 1953 р. Єгипет став республікою, англійські війська були виведені з зони Суецького каналу.

Створення держави Ізраїль

n  Виникла нова ідея – створити єврейську державу Ізраїль на прабатьківщині євреїв – Палестині ( на 1945 р. в Палестині мешкало 1 млн. 240 тис. арабів і 553 тис. євреїв)

n  У травні 1947 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, за якою Англія позбавлялася мандату на Палестину і виводила свої війська;

n  Палестина поділялася на дві держави: арабську (46% території 25 тис. арабів) і  єврейську  Ізраїль (54 % території 407 тис. арабів і 489 тис. євреїв);

n  Єрусалим отримав міжнародний статус;

n  В ООН “за” - проголосувало 33 країни, в т.ч. США, СРСР, Франція, “проти” -13 країн, утримались – 10 (в т.ч. Англія).

Зародження близькосхідного конфлікту

l  Араби Палестини категорично відкинули рішення ООН, почалися збройні сутички;

l  Палестину підтримали Єгипет, Сирія, Ліван, Ірак, Йорданія, потім Саудівська Аравія і Йємен, які оголосили війну Ізраїлю вже в травні 1948 р.

Перша арабо-ізраїльска війна (1948-1949 рр.)

l  Ізраїль отримав перемогу і захопив більшу частину призначеної для палестинців території;

l    решта території підпала під владу Йорданії (західний берег ріки Йордан) і Єгипту (сектор Газа);

l   Під час війни з Палестини було вигнано близько 900 тис. арабів, які мігрували до арабських країн

Друга арабо-ізраїльска війна1956 р.

l  Єгипетська влада заборонила прохід через Суецький канал ізраїльським кораблям і транспортним суднам, що прямували до портів Ізраїлю, почалися інциденти на ізраїльсько-йорданському кордоні;