Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни “Теоретичні основи растрування”, страница 3

Процес автотипного растрування в істотному ступені формує градаційну характеристику репродукції, і через взаємодію градаційних характеристик кольороподільних зображень, також і колір репродукції. Під час виконання ряду процесів відтворення від растрової фотоформи до друкованого відбитка здійснюються ті або інші перетворення градаційної характеристики. Градаційну характеристику растрового процесу, її перетворення на цих стадіях необхідно якимось чином оцінювати, контролювати. Цю оцінку можна робити лише на основі вимірювання відносних площ растрових точок. Тому оцінка відносних площ растрових точок має дуже важливе значення для технології поліграфії.

На елементарній площадці растрового зображення є тільки дві щільності: нескінченно велика (растрова точка) і щільність фону (щільність основи) — величина нескінченно мала в порівнянні зі щільністю растрової точки. З урахуванням цих зауважень, відносна площа растрової точки S_ТI чисельно дорівнює частині світла, що поглинається у межах елементарної площадки. Відповідно, пропускання  (елементарної площадки з відносною площею непрозорої растрової точки S_ТI) можна обчислити як різницю між пропусканням елементарної площадки за відсутності растрової точки, прирівнюваною до одиниці, і відносною площею растрової точки S_ТI. Звідси виводяться співвідношення:

.                               (1.3)

Таким чином, для обчислення S_ТI потрібно знати пропускання i-ї елементарної площадки. Оскільки коефіцієнт пропускання пов'язаний з оптичною щільністю логарифмічною залежністю, то на основі вимірів оптичної щільності D_i i-го поля растрової шкали обчислюють S_ТI  з формули Шеберстова-Мюррея-Девіса можна знайти відносну площу растрової точки:

         ,                           (1.4)

де S – площа точки;  – щільність растрового поля без урахування паперу;  – щільність плашечного поля без урахування паперу;  – оптична щільність паперу.

Розтискування — це збільшення розміру растрових елементів на відбитку в порівнянні з їхніми розмірами на друкарській формі. Ефект збільшення розмірів растрових елементів виникає завдяки впливу як механічних, так і оптичних факторів:

,                                       (1.5)

де Р_м — збільшення розмірів растрових елементів в результаті механічного розтискування; Р_о — збільшення розмірів растрових елементів у результаті оптичного розтискування.

Механічне розтискування обумовлене затіканням фарби за межі друкарських елементів. На величину механічного розтискування впливають такі фактори:

-  тиск друку;

-  в'язкість фарби;

-  кількість фарби;

-  характеристики поверхні матеріалу, що задруковується.

Причиною оптичного розтискування є розсіювання світла в товщині паперу. Світло, що проникає через незадруковану поверхню паперу, розсіюється, проходячи через фарбовий шар. У результаті виникає ефект збільшення оптичної щільності растрового елемента.

Розтискування впливає на градаційні характеристики зображення і може призводити до значних градаційних перекручувань. Сьогодні для компенсації збільшення розміру растрових елементів застосовується градаційна корекція зображення на додрукарській стадії.

Для контролю розтискування в процесі друку проводиться вимірювання оптичних щільностей 40 і 80% полів контрольної шкали. Величина оптичного розтискування визначається як різниця між реальною (обмірюваною) і номінальною площами растрових полів.