Несплата податків - проблема державної ваги, страница 2

соціальної сфери та потреб армії, глибока фінансова криза — все це започат­ковано незбалансованістю бюджетів попередніх років.

У цьому контексті особливо гостре питання — ліквідація всіх необгрун­тованих пільг щодо сплати податків. Йдеться про суми у мільярдних вимірах.

Ось чому особливого значення я надаю прийняттю Закону "Про внесен­ня змін і доповнень до деяких законодавчих актів України". Він покликаний упорядкувати пільги, що не забезпечені реальними бюджетними доходами, а лише декларуються. Це по-перше.

По-друге, ліквідувати перешкоди підприємницькій діяльності, малому бізнесу, сприяти подоланню "тінізації" економіки, активізації інвестиційно­го процесу.

На превеликий жаль, відсутність державного підходу до справи виявили ті народні депутати, які вчора голосували проти цього законопроекту.

Виняткову вагу має і проект Закону "Про здійснення платежів на тери­торії України та порядок забезпечення податкових зобов'язань". Я погоджу­юся з тим, що його прийняття не буде пов'язуватися із затвердженням бюд­жету, Щодо бюджету, то, сподіваюсь. Верховна Рада дотримається свого рішення і схвалить його невідкладно.

Однак закон про здійснення платежів не може відкладатися на невизна­чений термін. Його конче необхідно затвердити у травні, що дозволить ввес­ти закон у дію разом з новими податками з другого півріччя. Цього вимагає від нас катастрофічна ситуація зі сплатою податків.

Наведу такі узагальнені дані: у першому кварталі ц.р. органами податко­вої адміністрації здійснено перевірки 103 тисяч платників податків, або 24 відсотків їх загальної кількості. Це на ІЗ тисяч більше, ніж у 1995 році, У 47 тисяч підприємств (тобто майже в кожному другому) виявлено порушення податкового законодавства. До бюджету донараховане 726 мільйонів гривень.

Висновок очевидний — потрібно не лише розширювати кількісні пара­метри контрольних перевірок, а й значно посилити майнову відповідальність за ухиляння від сплати податків та інших обов'язкових платежів. Що й пе­редбачається законом про здійснення платежів.

Важливо й те, що він покликаний відрегулювати такі нагальні питання, як режим готівкового обігу (ви знаєте, що близько 50 відсотків готівки обер­тається поза банками), а також здійснення інших розрахунків та платежів.

Звичайно, не можна твердити, що законопроекти, про які йдеться, дос­коналі з точки зору юридичної техніки. Але їх економічна необхідність не викликає жодних сумнівів.

У річному Посланні Верховній Раді акцентувалась увага на тому, що ос­новними каналами ухилення від сплати податків є бартер і робота на даваль­ницькій сировині. У цьому контексті було звернуто увагу на підприємства, у тому числі й

спільні, які здійснюють свої операції значною мірою саме на такій основі. Звідси — великі бюджетні втрати. З цим миритися не можна. І податковим органам теж. Ваші функції не лише фіскальні. Вони передбачають і напра-цювання пропозицій щодо організації податкового процесу, прийняття необ­хідних законодавчих та інших рішень. Ці рішення невідкладно повинні роз­глядатися урядом і, коли це необхідно, вноситися до Верховної Ради.

Інше питання — функціонування спільних підприємств на основі залу­чення іноземних інвестицій. Заохочення їх — один зі стратегічних напрямів економічної політики. Тим більше, що ми вже маємо вагомі приклади, коли на основі таких інвестицій наші підприємства, як кажуть, на очах змінюють своє обличчя, перебудовують виробництво, менеджмент, починають випус­кати конкурентоспроможну продукцію, виходять на світовий ринок. Мене здивувало, чому парламент розглянув лише це питання, а не вирішив проб­лему в комплексі.

Ось чому я оцінюю щойно прийнятий Закон про звільнення від пільг спільних підприємств та іноземних інвесторів як такий, що нічого, окрім шкоди економіці, не дасть. Тим більше, що пільги встановлювалися на об­межений період — на 5 років, а далі СП мають функціонувати за загальними принципами. З таким законом, який не передбачає заохочення серйозних іноземних інвестицій, я погодитися не можу. Відтоку іноземних інвестицій на етапі, коли країна їх гостро потребує, допустити не можна.

Серед інших питань бюджетно-фінансової політики найболючіше — по­гашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших со­ціальних виплат. Воно має не лише гострий економічний підтекст, а й набу­ло політичного звучання. На цьому я наголошував у виступі з нагоди подан­ня Послання до Верховної Ради.

За моїм дорученням Кабінет Міністрів розробив погоджений з проф­спілками графік погашення заборгованості Державного бюджету за 1996 рік. У проекті бюджету на 1997 рік на ці цілі передбачено відповідні асигнуван­ня. За умови прийняття його у квітні, уряд зобов'язується ліквідувати забор­гованість до 1 листопада.

Мною встановлено жорсткий контроль за виконанням цього графіка. Уряд зобов'язано щомісяця інформувати про хід здійснення відповідних виплат.

Люди повинні знати, що і як робиться для забезпечення їх невід'ємного права на отримання платні та про ситуацію у сфері державних фінансів зага­лом. Вона залишається вкрай складною. Значно складнішою, ніж торік. Зво­лікання із прийняттям бюджету поглиблює і без того непросту економічну обстановку, позбавляє нас очікуваних зовнішніх кредитів, на які ми розрахо­вуємо.