Концепция формирования инновационной модели социально-экономического развития Харьковской области "Харьков как инновационный порт", страница 46

Ознаки корпоративного управління

Характеристики корпоративного управління

Мета

Погодження інтересів учасників корпоративних відносин при прийнятті та реалізації управлінських рішень щодо економічного, технологічного, організаційного розвитку корпорації

Об’єкт

Акціонерне товариство або інший вид господарського товариства, в якому виникають корпоративні відносини

Предмет

Майнові відносини, які виникають у процесі формування та вико­ристан­ня акціонерного капіталу

Суб’єкти

Вищі керівні органи корпорації

Справедливість (забезпечення прав акціонерів та інших учасників корпоративних відносин)

Обґрунтованість (вплив будь-якого учасника корпоративних відносин на корпоративне управління має ґрунтуватися на правах, які захищені законом або визнані всіма іншими учасниками)

Демократизм (прийняття рішень у корпоративному управлінні обов’яз­ково має базуватися на досягненні балансу інтересів учасників корпо­ративних відносин; водночас інтереси більшості будуть переважати над прагненнями меншин)

Принципи

Пропорційність винагородження (винагородження учасників корпора­тив­них відносин, так само як і їхня впливовість у корпоративному управ­лін­ні, цілком залежить від внеску для забезпечення діяльності корпорації)

Збалансованість (раціональне поєднання контролю та невтручання учасни­ків корпоративних відносин до діяльності вищих керівних органів корпорації)

Дисципліна (усі зацікавлені в діяльності корпорації особи є учасниками певної угоди, наслідком порушення якої обов’язково будуть законні санкції щодо порушника з боку інших учасників)

Інформаційна прозорість (повне розкриття інформації про діяльність корпорації у відповідності до прав учасників корпоративних відносин)

Активність (забезпечення участі всіх учасників корпоративних відносин у заходах щодо підвищення ефективної діяльності корпорації)

Пріоритетне значення в корпоративному управлінні має забезпечення прав та інтересів фінансових інвесторів (по-перше, акціонерів і, по-друге, кредиторів), що несуть найбільші ризики інвестування. Акціонерний капітал створює основу для формування та розвитку корпоративних відносин, саме навколо нього відбу­вається об’єднання вкладень інших учасників. Але знання, навички, досвід персо­налу або навіть інфраструктура, якою користується корпорація, завжди зали­шаються у власності та в розпорядженні їхніх власників. Вартість нефінансових інвестицій майже не знецінюється (а в більшості випадків навіть зростатиме) у зв’язку з наданням цих інвестицій у користування корпорації.

На відміну від вкладень інших учасників фінансові інвестиції відособ­люються від їхніх власників. Тому зростання або знецінення вартості внеску фінан­сових інвесторів до капіталу акціонерного товариства значною мірою зале­жа­тиме від ефективності дій інших учасників корпоративних відносин, які, в свою чергу, можуть переслідувати власні інтереси. Активне втручання акціонерів до управління діяльністю корпорації суперечить їхнім інтересам, оскільки в цьому разі акціонерне товариство з об’єднання капіталів перетворюється на об’єд­нан­ня осіб. При розмежуванні прав власності та функцій управління, яке відбу­ва­ється в корпорації, можливість повернення та примноження фінансових інвестицій акціонерів повністю залежатиме від ступеня досконалості корпоративного управління.

Кредитори корпорації, на відміну від акціонерів, надають до розпо­рядження АТ позикові кошти на умовах зворотності, гарантованих терміном використання та розміром плати за надання позики. Але повернення кредитів значною мірою залежить від сумлінності інших учасників корпоративних відносин (насамперед від вищого керівництва та персоналу корпорації) і їхньої здатності ефективно використовувати надані кошти. Тому неабиякого значення для креди­торів набуває створення гарантій доцільного використання та повернення їхніх інвестицій, обов’язковою умовою чого є належне корпоративне управління.