Але інвеститорам не завжди вигідно, щоб фірма реінвестувала всі нерозподілені прибутки. У періоди високої інфляції інвеститори можуть одержати вищі доходи від реінвестування грошових дивідендів в активи інших фірм. А також, протягом певних періодів циклу ділової активності, може бути вигідно сплачувати дивіденди та фінансувати інвестиції за рахунок дешевих позик та звичайних акцій. Отож аргумент про неважливість дивідендів не витримує ніякої критики. На користь важливості дивідендів для оцінки вартості фірми було представлено достатньо доказів. Аналітики та інвеститори багато уваги приділяють тому, як саме фірми інвестують та одержують доходи. Проте ринок теж враховує сигнали про дивіденди, які подає фірма. У реальному житті деякі інвеститори надають перевагу поточному доходу і менше піклуються про майбутні доходи. Вони надають перевагу акціям, що дають стабільні зростаючі дивіденди, та акціям, які дають добрий доход. Дивіденди несуть інформацію про майбутній курс фірми та грають роль в остаточній оцінці фірми. Загалом слід визнати, що рішення про інвестиції можуть зовсім не залежати ві д
200
дивідендної політики. Проте і незалежні інвестиційні рішення, і дивідендні рішення впливають на ціну акцій.
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ
Одні вчені стверджують, що дивіденди не пов'язані, інші стверджують, що вони пов 'язані з оцінкою акцій. Все залежить від тлумачення. Одні інвеститори надають перевагу поточному доходу у вигляді дивідендів, тоді як інші надають перевагу майбутньому (і менше оподатковуваному) доходу від реінвестованих прибутків. Така загальна схильність до поточних доходів та роль дивідендів як показника діяльності фірми, роблять дивіденди привабливими для деяких інвеститорів, а це, в свою чергу, впливає на ціну акцій.
МЕТОД ЧИСТОГО ЗАЛИШКУ
Якщо врахувати, що всі фірми намагаються досягнути оптимальної структури капіталу за найнижчої вартості капіталу, то їхня дивідендна політика повинна базуватися на таких принципах: дивіденди мають бути сплачені лише після того, як використано всі можливості прибуткового Інвестування капіталу. За ухвалення залишкового підходу до дивідендної політики фірма має оцінити, як зміниться вартість капіталу в результаті нового фінансування, їй слід порівняти це з доходами (ВСД) від різних проектів. Будь-які кошти, що залишились, можна використати для сплати дивідендів. За цих умов мета полягає у досягненні найнижчої вартості капіталу, що в свою чергу макси-малізує вартість фірми.
Найвищий ДВПП = Максимальна вартість фірми
Найнижча ставка дисконта
У таблиці 11-3 наведено цифровий приклад, який допомагає пояснити принцип чистого залишку. Перше, що повинна зробити фірма, — це інвестувати нерозподілені прибутки разом з іншими коштами. Зовнішні джерела фінансування загалом стануть дорожчі за нове фінансування і тим самим піднімуть граничну вартість капіталу. Потім слід порівняти доходу з вартістю інвестицій. Інвестування вимагає спочатку впровадження найприбутковіших, високодоходних проектів. Потім кошти вкладаються у проекти, що дають дедалі менший доход. Зрозуміло, що більше проектів додається, то більше падають доходи (ВСД). У певній точці, як показано на малюнку 11-І, гранична вартість капіталу (ГВК) дорівнюватиме ВСД. Саме тут припиняються подальші інвестиції. Фірма має $8 мільйонів для інвестування. Лише $7 мільйонів можуть бути виправдані прибутковими проектами, отже, є надлишок (або залишок) $1 мільйон, який можна використати для сплати дивідендів.
201
Таблиця 11-3. Приклад дивідендної політики, що грунтується на методі чистого залишку.
Нерозподілені прибутки $2000000
Нові облігації $4000000
Нові акції $2000000
Всьго зовнішніх та внутрішніх джерел коштів $8000000
Всього потрібно для інвестицій $7000000
Всього можна використати на дивіденди $1000000
Коштів, які можна було б виплатити акційникам $2000000
Дивіденди $1000000
Коефіцієнти виплати 50%
За цих умов коефіцієнт виплати був би 0,50, або 50% ($1000000: $2000000).
Прихильники методу залишку стверджують, що на ставку доходу, яку вимагають інвеститори для виправдання своїх інвестицій в акції, не впливає дивідендна політика фірми. Фактично ж ви побачили, що фірма залучила більше коштів, ніж необхідно, а могла б обійтися меншою сумою. Це вказує на те, що не все, що працює в теорії, добре виглядає на практиці.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.