Гроші та кредит: Навчальний посібник. Глава 8. Операції комерційних банків, страница 6

У діяльності комерційних банків країн з розвинутою ринковою економікою найбільшого поширення набуло кре­дитування клієнта з його поточного рахунку (контокорент­ний кредит). Він надається позичальникам, у яких у банку відкритий поточний рахунок. Обсяг та строки позичок виз­начаються господарськими потребами клієнта, але в ме­жах установленого в кредитному договорі ліміту. Ліміт для кожного позичальника залежить від його фінансового ста­ну і репутації.

Обороти на поточному рахунку (платежі та вклади) сальдуються. Якщо сальдо на рахунку від'ємне, або дебето­ве (воно називається овердрафт), клієнту оформляється позичка. Кредит з поточного рахунку можна одержати го­тівкою, переказом на інші рахунки, оплатою векселів, ку­півлею цінних паперів тощо. Плата за цей кредит визна­чається, виходячи з діючої процентної ставки, обсягу та строку кредиту, фактично використаного клієнтом. Для розрахунків по наданих позичках встановлюється періодич­ність,— як правило, раз у квартал або в півроку.

Банк може кредитувати клієнта при необхідності. В та­кому випадку укладається контракт, згідно з яким банк зобов'язується надавати, а позичальник одержувати по­зичку в певний час. У контракті фіксується також забезпе­чення, процентна ставка, спосіб та строки погашення по­зички. Згідно з контрактом банк резервує до встановленого строку визначену суму. Крім позичкового процента, клієнт оплачує банку комісію, розмір якої залежить від обсягу використаної частки встановленої в договорі суми кредиту.

Банк та клієнт можуть укласти угоду про відновлення кредиту. Строк дії такої угоди дорівнює, звичайно, один — три роки, хоча можливі й триваліші строки. Угода перед­бачає: максимальний розмір гарантованого банком креди­ту, напрям використання позички, процентну ставку, строки -погашення, порядок надання інформації про фінансовий стан позичальника, забезпечення та інші умови. Пози­чальник зобов'язується за час дії угоди одержати позич-

211

ку в межах визначеної суми та використати її за цільовим призначенням. Якщо фактично використаний кредит мен­ший за передбачений договором, клієнт виплачує комісію у розмірі 0,25—0,5 %, яка нараховується на невикористану частину позички.

При появі у клієнта потреби в довгостроковій позичці банк може оформити з ним договір, який включає пара­лельні угоди про строкову позичку і ліміт відновленого кре­диту. У договорі фіксується максимальний обсяг кредиту (ліміт) і строк його використання. Після закінчення цього строку нагромаджена заборгованість позичальника вклю­чається в строкову позичку, а за невикористану частину ліміту клієнтом виплачується комісія.

Комерційні банки надають своїм клієнтам деякі види нетрадиційних кредитів. Найбільш поширеними є позички, пов'язані з купівлею товарів тривалого користування. В да­ному випадку обслуговування позичальника здійснюється спільно банком і торговельною організацією. Для цього вони укладають між собою угоду про надання для купівлі товару кредиту з розстрочкою. Клієнт (покупець товару) вносить первісне до ЗО % вартості товару. Під неоплачену частину товару банк надає клієнту позичку і перераховує кошти торговельній організації, залишаючи при цьому собі суму первісного внеску клієнта в забезпечення кредиту. Після погашення позички клієнтом первісний внесок пере­раховується на рахунок торговельної фірми.

Може застосовуватися й інший варіант, коли клієнт оп­лачує до 40 % вартості товару, а на неоплачену частину виписуються векселі із строком, що відповідає строку роз­строчки на купівлю товару. Банк обліковує векселі і пере­раховує гроші торговельній фірмі. При настанні строку по­зичальник погашає векселі і таким чином повертає позичку. Забезпеченням кредиту є куплений товар.

Однією з форм споживчого кредитування є кредитна картка. Вона являє собою платівку з ідентифікатором влас­ника, виготовлену з матеріалу, який важко підробити. Карт­ки випускаються банками і надаються клієнтам безкоштов­но або за невелику щорічну плату. Умовою їх одержання є платоспроможність клієнта. По кожній картці встанов­люється ліміт кредитування.