Гроші та кредит: Навчальний посібник. Глава 8. Операції комерційних банків, страница 23

239

ного будівництва розрахунки за виконані будівельно-мон­тажні роботи.

Банки не контролюють використання власних коштів підприємств і організацій на будівництво, незалежно від того, яким способом воно ведеться—підрядним чи госпо­дарським.

Довгострокове кредитування капіталовкладень. В умо­вах переходу до ринкових відносин значно зростає роль довгострокового кредиту як джерела грошових коштів у формуванні та вдосконаленні основних фондів народного господарства. Він використовується на капітальні вкладен­ня виробничого і невиробничого призначення. Перелік об'­єктів довгострокового кредитування дуже різноманітний. Так, у підприємств і організацій (незалежно від форм влас­ності) це— витрати на технічне переозброєння, реконструк­цію і розширення, а також на будівництво невиробничого призначення.

Довгостроковий кредит використовується також при спо­рудженні нових підприємств, які мають важливе народно­господарське значення. За рахунок цього кредиту населен­ня країни будує індивідуальні житлові будинки, садові бу­диночки тощо. Об'єктом довгострокового кредиту є витра­ти житлово-будівельних кооперативів на будівництво коо­перативних житлових будинків.

Основні джерела ресурсів для довгострокового креди­ту — це власні кошти банків (різні фонди, нерозподілений прибуток), кошти централізованого позичкового фонду, ко­шти підприємств і організацій, а також кошти бюджетів, що знаходяться на рахунках у банках, вклади громадян і позички у інших банків.

Банки надають довгостроковий кредит підприємствам, організаціям і населенню на вказані вище цілі на умовах поворотності, платності і строковості. Переваги при цьому мають заходи, які забезпечують народногосподарську ефек­тивність, вирішують економічні та соціальні проблеми кра­їни, розширюють експортні можливості, збільшують вироб­ництво товарів народного споживання.

Порядок кредитування витрат на капітальні вкладення залежить від форми власності позичальника, призначення витрат. На витрати, пов'язані з виробничим будівництвом, кредит надається при дотриманні таких вимог: окупність капітальних вкладень за проектом не повинна перевищува­ти середньогалузеві строки окупності; проекти мають від­повідати вимогам науково-технічного прогресу, що повин­но підтверджуватися відповідними висновками органів екс­пертизи; наявність позитивного висновку державної еколо-

240

гічної експертизи; дотримання нормативних строків три­валості будівництва.

Банки оформляють довгострокове кредитування на ос­нові документів, що підтверджують дотримання цих вимог. Перелік документів визначається кредитним договором. Так, державні підприємства й організації надають устано­ві банку титульні списки будов (а з технічного переозбро­єння—виписку з плану технічного переозброєння), копію зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (з технічного переозброєння — копії кошторисів на окремі об'єкти, види робіт і витрат), підрядний контракт (при бу­дівництві підрядним способом), а також розрахунок еконо­мічної ефективності.

Кредитні відносини банку і позичальників регулюються кредитним договором, яким передбачається: розмір дозво­леного кредиту, строки і порядок його використання та по­вернення, процентні ставки за користування кредитом, обо­в'язки та майнова відповідальність сторін і форми забезпе­чення обов'язків.

Потреба в кредиті на витрати з технічного переозбро­єння, реконструкції і розширення діючих підприємств ви­значається як різниця між кошторисною вартістю цих ви­трат і власними коштами, що виділяються на дані цілі. Повністю за рахунок довгострокового кредиту здійснюєть­ся, як правило, будівництво нових підприємств.

Загальний строк користування кредитом складається з нормативного часу здійснення витрат та часу, впродовж якого кредит повертається банку. Строки повернення креди­ту встановлюються у межах сукупності витрат за проектом, однак вони не повинні перевищувати середньогалузеві стро­ки окупності (див. приклад).