Банківська діяльність за умов перехідної економіки: економіко-правові аспекти

Страницы работы

25 страниц (Word-файл)

Содержание работы

Паламарчук В.О.,

доктор економічних наук,

Бойченко О.К.

БАНКІВСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗА УМОВ ПЕРЕХІДНОЇ ЕКОНОМІКИ:

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Успіх реформування економіки суверенної України на здоровій ринко­вій основі великою мірою визначається ефективною роботою фінансово-кредитного комплексу, основою діяльності якого є банківська система, в структурі якої функціонують комерційні банки, вплив яких на народногос­подарський розвиток країни як сьогодні, так і в осяжному майбутньому, як на нашу думку, має зростати. Не маючи реальної змоги висвітлити у межах статті усі аспекти банківської роботи, зупинимося головним чином на її еко­номічних і деяких загальноправових аспектах, не претендуючи на вичерп­ність аналізу проблеми.

Зазначимо передусім, що становлення незалежної банківської системи в Україні бере свій початок із 20 березня 1991 р. з прийняттям Закону "Про банки і банківську діяльність", котрий дав змогу реально створити Націо­нальний банк України на базі українського республіканського відділення Держбанку СРСР. Після зникнення з фінансового небосхилу наприкінці 1991 р. цього могутнього фінансового монстра світового значення Націо­нальний банк України став юридичне і реально центральним банком ново­народженої держави. У відповідності зі згаданим вже законом у нашій країні закладені основи класичної дворівневої банківської системи'.

За роки незалежного розвитку (1991—1997) зроблено чимало. Фінансова стабілізація була визнана першочерговим завданням економічного реформу-

На початок 1997 р. в Україні зареєстровано 231 банк, за деякими іншими даними — 229 (Банківська справа. — 1997. — № 2. — С. 28), з яких фактично працювало 188 банків. 22 перебувають у процесі ліквідації, 9 — оголошені банкрутами, 5 — мають припинити свою ді­яльність. Мережу комерційних банків умовно можна структурно розділити на дві частини. До першої належать державно-комерційні та колишні спеціалізовані банки. Це зокрема: Ощад­ний банк, Промінвестбанк, Укрсоцбанк та АКБ "Україна", які займають майже 60% банків­ського ринку та мають розгалужену мережу філій по всій Україні, що робить їх реальними монополістами у своїх сферах. До другої належать нові універсальні банки, що були створені у роки незалежності нашої держави, їх можна умовно поділити на дві підгрупи: 1) банки, які спроможні виконати нормативні вимоги щодо збільшення статутного фонду; 2) банки, що не можуть це зробити. Відповідно до інструкції "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" від ЗО грудня 1996 р. мінімальний розмір статутного фонду банку ста­ном на 01.01.1997 р. має сягати 0,5 млн. екю, що еквівалентно номінальне приблизно 1 млн. 189 тис. грн. Вже на вказану дату 60% комерційних банків мали статутний фонд понад 1 млн. грн. Протягом 1996 р. 8 банків змушені були припинити свою діяльність внаслідок порушен­ня вимог до підвищення розміру вказаного фонду (Реформа фінансово-кредитної системи перехідної економіки — Збірник наукових праць. — Луцьк. — 1997. — С. 284, 285).

40                                                                                    "Фінанси України", 3'98


вання Сьогодні можна говорити про те, що банківська система та її складо­ва — структура комерційних банків — набуває рис органічної частини рин­кової економіки, що має бути побудована у нашому суспільстві, яке крокує шляхом демократії і суверенного самостійного розвитку . Аналіз діяльності комерційних банків України за 1996 р. свідчить, що в цілому складаються позитивні тенденції стабілізації їхнього фінансового стану. Звернемо увагу на деякі факти з цього приводу. Так, підсумковий показник фактично спла­чених статутних фондів цих банків збільшився з 01.01.1996 р. на 438 млн. грн (в'1,7 раза) і досяг на початок 1997 р. 1033 млн. грн. Обсяг зареєстрова­них статутних фондів протягом 1996 р. зріс більш як удвічі і на 01.01 1997 р становив 933 млн. грн Поряд із цим зросла і величина власних коштів бан­ків за цей же період часу: збільшилася на 631 млн. грн. і досягла 2745 млн. грн. (на 01.01.1997 р.). Водночас кількість банків, що мають нестачу власних коштів, зменшилась за рік більш як у 2 рази. Станом на 01.01.1997 р. лише б банків мають розрахункову нестачу власних коштів на загальну суму 353 млн. грн. Зменшилася і кількість збиткових банків — із 22 до 15. Проте ще загальна сума збитків (за оперативними даними) станом на 01.01.1997 р. ся­гала 78 млн. грн., у тому числі непокриті збитки минулого року становили 63 млн. грн. .

Якщо порівняги ці дані про розвиток комерційних банків із більш ран­нім періодом їхнього формування, то можна краще уявити інтенсивність і динамізм процесу становлення банківської справи у просторах перехідної економіки України. Так, уже на початок 1996 р. в нашій країні налічувалося 206 комерційних банківських установ, що в 2,8 раза перевищувало їхню кількість на 01.01.1993 р., а сплачений статутний фонд комерційних банків нашої держави за цей же час зріс у 308 разів, їхні кредитні інвестиції у націо нальну економіку України збільшилися майже у 223 рази, при цьому корот­котермінові кредити зросли у 113 разів, довготермінові — у 53 рази. Поліпшу­валася і структура кредитних вкладень: частка довготермінових інвестицій за 1992-1995 рр. зросла з 3-5% (1992-1993 рр.) до 13-15% (1994-1995 рр.)4 Однак цей сприятливий для економіки процес дещо сповільнився.

Похожие материалы

Информация о работе