Явище трансформації в перекладі англомовних текстів у галузі медицини, страница 16

Калькування, тобто такий прийом перекладу, коли відповідником слова вихідної мови у мові перекладу вибирається перший за порядком відповідник у словнику. Калькування як прийом перекладу застосовується при перекладі похідних, складних або складнопохідних слів, коли утворений таким чином перекладний відповідник не порушує норми вживання і сполучуваності слів в українській мові. Наприклад: drumstick − барабанна перетинка, headache − головний біль.

Контекстуальна заміна  − це така лексична перекладацька трансформація, внаслідок якої перекладним відповідником стає слово або словосполучення, що не є словниковим відповідником і що підібрано із врахуванням контекстуального значення слова, яке перекладається, його контексту вживання та мовленнєвих норм і традицій мови перекладу:

Materials are anything from which products can be made. − Матеріали − це все те, із чого можна виробити вироби.

В наведеному прикладі слово anythingбуло перекладено словосполученням «все те», слова, які не є смисловими відповідниками, але разом із тим адекватно передають смисл означеного англійського речення.

Слід зазначити, що не існує точних правил створення контекстуальних замін, оскільки переклад слів в таких випадках залежить від контексту їхнього вживання.

Існують, однак, чотири основних прийоми створення контекстуальних замін:

·  смислова диференціація;

·  конкретизація значення;

·  генералізація значення;

·  «антонімічний» переклад (формальна негативація).

Смисловий диференціація є таким прийомом контекстуальної заміни, коли в перекладі використовується слово, значення якого є логічним розвитком значення слова, що перекладається. Іноді відхилення в перекладі від «букви» оригіналу необхідно для досягнення адекватності перекладу, оскільки в мовах оригіналу та перекладу можуть діяти різні мовленнєві норми та існувати різні традиції мовлення.

Найтиповішим прикладом смислового розвитку є семантичне відношення наслідку, тобто причинно-наслідкове відношення: так, дієслово todrop − випустити (щось з рук) − пов'язане саме таким відношенням:

He dropped his watch. − Він випустив годинника.

Зрозуміло, користуватися таким прийомом треба обачно і тільки там, де це доцільно, оскільки значний семантичний розвиток значення слова, що перекладається, може призвести до викривлення змісту оригіналу і порушення адекватності перекладу [13, с. 29].

Антонімічний переклад є крайнім випадком такого способу перекладу, як семантичний розвиток. У цьому випадку форма слова або словосполучення замінюється на протилежну (позитивна − на негативну і навпаки), а зміст одиниці, що передається, залишається в основному подібним [13, с. 30].

Означена трансформація представлена трьома видами:

1) негативація (слово або словосполучення без формально вираженої суфіксом або часткою заперечувальної семи замінюється в перекладі на слово з префіксом не- або словосполученням з часткою не, наприклад, tocontinue − не зупинятися;

2) позитивація (слово або словосполучення з формально вираженою заперечувальною семою замінюється в перекладі на слово або словосполучення, яке не містить формально вираженого негативного компонента, наприклад, unabolished − такий, що залишається чинним;

3) анулювання двох наявних у реченні негативних семантичних компонентів, наприклад, notimpossible − можливий.

Описовий переклад, тобто прийом перекладу лексичних елементів вихідної мови, коли вони замінюються у мові перекладу словосполученнями, які адекватно передають зміст. Описовий переклад вважається найменш вдалим способом перекладу термінів, і до нього необхідно звертатися тільки тоді, коли не можна застосувати жодний з інших прийомів.

При цьому описовий переклад повинен відповідати таким вимогам:

·  переклад повинний точно відбивати зміст поняття;

·  опис не повинний бути надто докладним;