Маніпуляції у сучасному англомовному політичному дискурсі, страница 21

Виділені одиниці представляють лексику із військової сфери. Тим самим політика порівнюється із військовими діями, вибори з боротьбою, партії із супротивниками, той, хто виграє, стає переможцем.

Коментарі можуть зустрічатися разом із цитацією, де до прямої мови вдаються в тих випадках, коли необхідно чіткіше змалювати ситуацію. Хоча загалом для стилістики політичної комунікації переважно характерне використання непрямої мови.

Приклад 37: As I’ve traveled America, I’ve seen that strength. <…> I saw it in a college student in Pennsylvania who sold her bicycle and sent us a check for $100 with a note that said, “I sold my bicycle for democracy. [Barack Obama]

«Повтор – засіб встановлення відношень стосовно референта повідомлення, засіб надання  додаткової інформації та емоційно-експресивної інформації» [Соколова; 9].

В розглянутих текстах зустрічається повтор різних елементів мови:

Приклад 38А) повтор граматичної конструкції: “the…of”: “ It’s in the capacityof our minds, thesize ofour hearts, andthe strength of our democracy”;

Приклад 38Б) повтор видо-часової форми дієслова:I’ve seen that strength, I’ve seen it in the people I’ve met and their desire to take our county back for the American people. I saw it in a college student in Pennsylvania who<…>I saw it in a woman from Iowa who <…>And I saw it in the 19-year-old from Alabama who <…>”;

Приклад 38В) повтор підмета та присудка:We are not going to be afraid to stand up for what we believe <…>. We are not going to let those who disagree with us shout us down <…> And we are not going to give up a single voter”; “Never again will we be ashamed to call ourselves Democrats. Never. Never. Never” [Howard Dean].

«Повтор створює враження нарощування – градації, коли кожний послідуючий крок володіє більшою логічною і/або емоційною значимістю у порівнянні із попереднім членом. В результаті створюється загальне емоційне напруження» [Разинкина; 148]. Повтор використовується у політичній комунікації задля підсилення виразності вислову, для виділення кінцевих слів і тематичних понять.

У зв'язку з тим, що об'єктом даного дослідження є тексти політичного дискурсу, кожен ІММ слід розглядати не ізольовано, а у взаємодії, що є обов'язковою умовою і передумовою використання маніпулятивних технологій. Інтеграція різних способів дії спостерігається і в рамках одного ІММ.

Висновки до Розділу 2

В даному розділі розглядається питання маніпулювання, що розуміємо як вплив на людину з метою спонукання її до певної дії (повідомлення інформації, скоєння вчинку, зміни своєї поведінки) несвідомо або всупереч її власному бажанню, думці, наміру. Характерними рисами маніпулювання є не усвідомлення об'єктом маніпуляції дії на сферу несвідомого (інстинкти, емоції), досягнення маніпулятором своїх таємних, корисливих цілей за рахунок об'єкту маніпуляції, навмисне спотворення фактів.

Важлива деталь даного лінгвістичного дослідження полягає у тому, що маніпуляція розглядається крізь призму мови, коли скриті можливості мови використовуються адресантом для нав’язування адресату певних уявлень про дійсність, визивання необхідної для адресанта емоційної реакції.

Інструментом мовної маніпуляції є особливе використання суб'єктом маніпулювання всього різноманіття мовних засобів з метою керування сприйняттям дійсності масової аудиторії.

В результаті вивчення різних точок зору на стратифікацію мовної системи, були виділені ІММ на фонографічному, лексичному, граматичному і текстовому рівнях.

Інструменти мовної маніпуляції на фонографічному рівні роблять внесок у більш виразне звучання промов, допомагають логічно підкреслювати головну думку.

Мовна маніпуляція на лексичному рівні реалізується за допомогою слів, фраз і дериватів. Лексичні ІММ розділяємо на три групи лексико-семантичні, лексико-синтаксичні та лексико-прагматичні.