Маніпуляції у сучасному англомовному політичному дискурсі, страница 14

Ще один приклад, що ілюструє використання даного прийому:

Приклад 4: “A while back, I met a young man named Shamus at the VFW Hall in East Moline, Illinois. He was a good-looking kid, six-two or six-three, clear eyed, with an easy smile. He told me he’d joined the Marines and was heading to Iraq the following week. As I listened to him explain why he’d enlisted, his absolute faith in our country and its leaders, his devotion to duty and service, I thought this young man was all any of us might hope for in a child” [Barack Obama]. Цей приклад націлений на визивання зацікавленості аудиторії до питання. Остання фраза демонструє спробу поставити слухача на місце діючої особи повідомлення. Називаючи людину за ім’ям, мовець ніби знайомить слухача з нею, заміняє байдужість на зацікавленість.

Двуполярний прийом подачі інформації за принципом «плюс – мінус», коли «свої /своє» протиставляється «чужим / чужому», є дуже поширеним у політичній комунікації.

Приклад 5: “I’m tired of seeing hard-working Americans struggling with jobs that pay less than they did four years ago.”; “We are not going to let those who disagree with us shout us down under a banner of false patriotism”.[Howard Dean]

“That we know this happened is not because the government told us – they say the matter is classified” [Christopher J. Dodd]. Безособовий займенник they протиставляється особовому займеннику us, тобто мова йдеться про порушення «чужими» законів, їх дискредитація; і про бажання «своїх» чинити правосуддя, тобто позитивна самопрезентація.

Дієвим прийомом мовного маніпулювання є опора на стереотипи, якісь суспільні, соціальні норми.

Мовні стереотипи нерідко зв'язуються з поняттям мовного штампу – механічно застосованого зразка, що втратив стилістичну виразність, або мовного кліше– трафаретного виразу, що повторюється [ЛЭС; 632]. У створенні мовних стереотипів істотну роль грають ключові слова. У наступному прикладі надається перелік найбільш уживаних слів універсальної семантики, що відображають у свідомості американців абсолютні цінності, і що надають переконливості всій промові:

Приклад 6: truth, the American people, democracy, hopes, patriotism, the American dream, the greatest nation on earth”. [Howard Dean]

До розглянутих прийомів маніпулювання примикає і використання «семантично порожніх слів/фраз», що включають якуніверсальні слова, які використовуються в самих різних, часто дуже широких, неконкретних значеннях: particular, a range of, certain, definite, measure, actions, etc. Як правило, вони нічого не вносять до змісту вислову, а лише засмічують речення.

Приклад 7: Our greatness is also measured by our goodness.” [Howard Dean].

Спирання на кількісні дані, відсоткові співвідношення. У наступному прикладі наводиться цифра, що не має жодного вагомого значення, але що додає промові вигляду підготовленості, обізнаності.

Приклад 8: “I am sure that address is familiar to some of you. In fact, it is precisely 35.7 miles from the spot on which I am standing” [Christopher J. Dodd].

Прийом зміни, переформування оцінок спрямований на згладжування інших думок, відмінних від позиції відправника повідомлення.

Приклад 9: “<…> we send our brave soldiers to fight in the foreign lands.” [Howard Dean], де окупація та втручання у внутрішню та зовнішню політику іншої країни перейменується у миротворчу акцію, завдяки чому описана дія викликає не обурення, а співпереживання та підтримку зі сторони непоінформованого адресата неправомірних дій країни по відношенню до іншої держави.

Приклад 10: “ Indeed, that is precisely what Yahoo was criticized for when it was alleged to have assisted the Chinese government in prosecuting dissidents.”, – це приклад прийому навішування ярликів, коли будь-яке інакомислення в країні з тоталітарним режимом засуджується і переслідується.