Методические указания по самостоятельной работе по дисциплине "Социология" (на украинском языке), страница 3

4.  Барматова С. Поле политики: к проблеме теоретической идентификации. Социология: теория, методы, маркетинг. 2003. № 4.

5.  Борисенков А.А. Сущность и структура политической жизни //Социально-гуманитарные знания, 2003.  № 2.

6.  Васильева Л.М. Политика – философия. //Социально-гуманитарные знания, 2003. № 3.

7.  Вебер М. Политика как профессия и призвание. Изб. Пр.- М 1990 – 808 с.

8.  Камю Альбер. Бунтующий человек. М, 1991, с.346-350.

9.  Козырев Г.И. Политика, как общественное явление // Социально-гуманитарные знания,  2005. № 1.

11.Макиавелли Н. Государь. М, 1990.- 80с.

12.Политология. Энциклопедический словарь. М, 1993.- 432 с.

Тема 2. Історія політичних ідей і концепцій

Основні питання теми:

1.  Стародавня та Антична політична думка

2.  Політичні вчення Середньовіччя, Відродження і Просвітництва

3.  Політичні ідеї і теорії 19-20 століть

4.  Ідеїіконцепції українських мыслителів

5.  Сучасні соціально-політичні доктрини

Методичні вказівки

Головними завданнями вивчення  теми є знайомство з історією розвитку світової та вітчизняної політичної думки, що дасть змогу скласти уявлення про логіку становлення держави та політичної науки.

При підготовці першого питання найбільшу увагу треба звернути на політичні ідеї провідних Античних філософів Платона та Аристотеля. які заклали підвалини глибокого науково-теоретичного вивчення політики та держави. розробили головні категорії політичної науки та сформулювали її принципові питання.

Вивчаючи політичні ідеї Середньовіччя та епохи Просвітництва. необхідно зосередитись на поглядах Августіна, Фоми Аквінського, Макіавеллі, Гоббса, Локка, а також представниках французького Просвітництва (Руссо, Монтескьє), Німецької Класичної філософії (Канта, Гегеля), наукові ідеї яких склали фундамент політичної науки та ідеології сучасності.

 Аналіз третього питання пов’язаний з розглядом праць відомих європейських та світових мислителів, а також засновників сучасної політології ( Маркса, Вебера, Парето, Моски), а також вивченням положень головних політичних та ідеологічних течій: марксизму, лібералізму, консерватизму та ін.

Знання історії вітчизняної політичної думки пов’язано зі знайомством з ідейною спадщиною українських політичних діячів та науковців: П. Орлика, М. Костомарова, Т. Шевченко, І Франка, М. Драгоманова, В. Винниченка, М. Грушевського та інших. З цією метою треба прочитати історичні праці українського політолога В. Потульницького. А також по можливості ознайомитися з оригінальними працями названих вчених.

При підготовці п’ятого питання акцент слід зробити на визначенні змісту провідних ідеологій сучасності: Соціал-демократії, лібералізму та неолібералізму, Консерватизму та неоконсерватизму.

Перевір себе:

·  Хто є першим автором теорії ідеальної держави?

·  В межах якої науки розвивалась політична теорія до 19-го  століття?

·  Хто є автором вислову: „Людина є істота політична”?

·  Хто сформулював закон Політичного аморалізму?

·  Коли  були сформовані концепції громадянського суспільства та демократичної держави?

·  Які напрямки існували в політичній думці в Україні на початку ХХ століття?

Література:

1.  Аристотель. Политика. - М., 1983. Соч. в 4-х т. Т. 4.- 830с.

2.  Вебер М. Политика как профессия и призвание. Изб. Пр.- М 1990 – 808 с.