Проектування і розрахунок одиночного звичайного стрілочного перевода, страница 3

           - число прольотів  відстанню між осями брусів рівним -,

           ;

           - відстань між осями перевідних брусів, приймаєм

           =1,0=540 мм

            с – відстань між осями шпал в стиках, с = 420 мм;

           - величина нормального стикового зазора, = 10 мм;

           - ширина підкладки- подушки, = 82 мм.

   Довжина кореневого вильоту рамної рейки визначається як

   де

            с- відстань між осями брусів в корні гостряків;

            - величина зазора в корні гостряків, = 46 мм;

            - число прольотів під кореневим вильотом рамної рейки, = 23 прольота.

тоді

,

  Виконуючи  розрахунок  було отримано  = 18 м, але так як відсутні стиснені умови по завданню, доводимо до стандартної довжини, за рахунок збільшення довжини переднього і кінцевого вильотів, збільшуючи число прольотів під переднім выльотом  т.е. приймаючи   = 25 м.

1.3 ОПРИДІЛЕННЯ ЗНАЧЕНЬ ВІСЕВИХ РОЗМІРІВ СТРІЛОЧНОГО ПЕРЕВОДА. ТЕОРЕТИЧНА І ПРАКТИЧНА ДОВЖИНА СТРІЛОЧНОГО ПЕРЕВОДА.

Положення стрілочного переводу оприділяється його центром. Центром переводу прийнято вважати точку перетину прямого і бокового напрямку. Від центру переводу розбиваються слідуючі вісеві розміри (рис.2)

Рис 2 Схема звичайного стрілочного переводу з криволінійним гостряком  перетинаючого типу двойної кривизни

- відстань від центру перевода до створа  початку гостряків;

- відстань від центра переводу до створа, проходящого через математичний центр хрестовини;

а – відстань від центра переводу до створа передніх стиків рамных рейок;

b – відстань від центра переводу до створа задніх стиків хрестовини;

- теоретична довжина стрілочного переводу;

- практична довжина стрілочного переводу;

 - відстань від центра переводу до граничного стовпчика.

  Перераховані осьові розміри визначаються в слідуючій послідовності:

1.4 РОЗРАХУНОК ДОВЖИНИ  РЕЙКОВИХ РУБОК

   Схема розкладки рейкових рубок в з’єднувальних коліях стрілочного переводу показана на рис. 3

   Рейки під № 2, 3, 5 и 8 приймаються стандартної довжини 12.5м, а рейки під №1, 4, 6 и 7 являються  рейковими рубками і їх довжина розраховується по формулам

;

;

;

;

;

;

де

 і  - ширина колії, відповідно, перевідної кривої і в корні гостряків по

боковому напрямку;

b – ширина головки рейки.

1.5 РОЗРОБЛЕННЯ СХЕМИ СТРІЛОЧНОГО ПЕРЕВОДУ І ЕПЮРИ ПЕРЕВІДНИХ БРУСІВ.

   Стрілочний перевод викреслюється згідного з розрахунку  на  ПЕВМ.

    Розкладку перевідних брусів ведуть перпендикулярно до осі прямого напрамку  стрілочного перевода, а дальше починають їх поступово розвертати до положення, перепендикулярного до бисектриси кута хрестовини , зберігаючи такий порядок до початку  укладки шпал.

    Розкладку нпочинають з розмещення брусів під всіма стиками стрілочного перевода з відстанями між їх осями 420 мм, встановлюючи висячий стик.

     Для встановлення перевідного механізма укладають два флюгарочних бруса довжиною 4,5 м   з відстанями між їх осями  625 мм.

     Після розміщення стикових, флюгарочних брусів  під хрестовиною разміщають остальні бруси з відстанню між їх осями 540 мм при епюрі шпал 2000 шт/км.

     В зоні від переднього стика рамних рейок до початку гостряків необхідно укладати шпали або бруси  довжиною  2,75 м.

     По мірі збільшення відстані між крайними рейковими нитками стрілочного перевода укладаються бруси великої довжини. Збільшені величини брусів  від 2,75 м до 5,5 м  виконується  через 0,25 м.

    Кінці перевідних брусів, розміщених по зовнішній рейковій нитці прямої колії , укладаються в одному створі.

ЛІТЕРАТУРА

1   Шахунянц  Г. М. Железнодорожный  путь. – М.: Транспорт, 1988. – 536 с.

2   Каменский В. Б., Горбов Л. Д. Справочник дорожного мастера и бригадира пути. – М.:Транспорт, 1985. – 487 с.

3  Шраменко В. П., Белорусов А. И. Проектирование железнодорожной колеи.   Метод.Указания. – Х.: ХарГАЖТ, 1996. -43 с.

4 Шраменко В. П.,  Белорусов А. И.  Расчет  геометрических  характеристик  одиночных обыкновенных стрелочных переводов / Метод.

указания   -Харьков.: ХИИТ, 1992. – 40 с.

5  Яковлева Т.Г.,  Шульга В.Я., Амелин С.Б. и др. Основыустройстваи расчет железнодорожного пути / Под ред. С.Б.  Амелина и Т.Г. Яковлевой. – М.: Транспорт , 1990.

6  Белорусов А.И. Расчет железнодорожного пути на прочность и устойчивость / Метод. Указания. – Харьков: ХИИТ , 1996. – Ч. 1,2.