Охорона праці під час будівництва вокзалу, зокрема, під час виконання робіт на висоті, страница 2

Не допускається скупчення працівників в будь-якому місці настилу.

Опори і підвіски настилу риштування повинні розраховуватись з достатнім запасом міцності, яке передбачає перебування на них максимально можливої кількості працівників, що виконують роботу на висоті, а також будівельних матеріалів та сміття.

Настил на риштуваннях і підмостях повинен мати рівну поверхню із зазорами між елементами не більше 5 мм і повинні кріпитися до поперечних риштувань.

Кінці елементів настилу повинні розміщуватись на опорах, перекривати їх не менше, ніж на 20 см в кожну сторону.

Для дерев’яного настилу повинні використовуватись дошки товщиною до 40 мм.

Ширина настилу на риштуваннях та підмостях при виконанні нижче вказаних робіт повинна бути не менше: 2,0 м – при виконанні кам’яних робіт; 1,5 м – штукатурних робіт; 1,0 – малярних та монтажних робіт.

Під кінці кожної пари стійок риштувань у поперечному напрямку повинна вкладатися нерозрізна підкладка із дошки товщиною не менше 5 мм. Опорні підкладки повинні вкладатися на попередньо сплановану і утрамбовану поверхню. Забороняється вирівнювати підкладку під риштуванням з допомогою цегли, каміння тощо.

Перед вкладанням елементів настилу на опори необхідно перевірити міцність закріплення і впевнитись у неможливості зсуву цих елементів.

Настил риштування необхідно періодично під час виконання роботи, а також кожен день після її закінчення прибирати від сміття, зимою – від снігу, а при необхідності посипати піском.

Риштування і підмості, з яких тимчасово не проводиться робота, необхідно підтримувати у справному стані.

Оглядати риштування мають: виконавець – кожного дня до початку робіт; прораб або майстер – не рідше одного разу на 10 днів.

При виявленні деформацій риштування необхідно відремонтувати та повторно прийняти в експлуатацію.

3.Застосування запобіжних поясів

Основним засобом індивідуального захисту під час виконання робіт на висоті є запобіжний пояс, який має відповідати вимогам ГОСТ 12.4.089-86 та технічним умовам на пояси конкретних конструкцій.

Пояс запобіжний безлямковий (ПБ) – страхувальний засіб індивідуального захисту від падіння з висоти.

Пояс запобіжний лямковий (ПЛ) - засіб індивідуального захисту від падіння з висоти, призначений для підтримки усього тіла людини та утримання тіла під час падіння і після зупинки падіння.

Як елементи страхувальних систем разом із запобіжними поясами використовуються карабіни, стропи, амортизатори.

Амортизатор – елемент страху вальної системи, який знижує до безпечної величини динамічне навантаження, що діє на тіло людини при зупинці падіння.

Карабін – пристрій, призначений для приєднання елементів спеціальних страхувальних засобів (ССЗ) та безпосереднього закріплення стропа.

Строп – елемент страху вальної системи, призначений для з’єднання запобіжного пояса з точкою кріплення на опорній конструкції.

Вимоги до ССЗ:

·  ширина лямок пояса, які несуть навантаження, не повинна бути менше ніж 50 мм, безлямкового пояса в спинній частині – не менше 80 мм;

·  статичне розривне навантаження для пояса повинно бути не менше 700 кг;

·  на кожному поясі повинні бути нанесені: товарний знак підприємства – виробника, розмір та тип пояса, дата виготовлення, клеймо ВТК, позначення технічних умов, і знак відповідності;

·  карабіни повинні мати запобіжний пристрій, який унеможливлює випадкове відкриття;

·  амортизатори, які використовують у складі ССЗ, перед виданням в експлуатацію, а також кожні 6 місяців повинні проходити випробування статичним навантаженням 150 кг, що докладається протягом 1 хв. Під час випробування не повинно виникати розтягувань амортизатора у вигляді розривів ниток , швів та волокон.

Ремонт пояса та приладдя проводиться підприємством-виробником або організацією, яка уповноважена виробником на виконання цих робіт.