Розвиток мережі 110 кВ промислового району “МР”, страница 8

1.3.2. Розглянемо другий варіант

В цьому варіанті проектуючи ПС6, як і в першому варіанті, є тупиковою.

Основна відміна в тому, що вона приєднана до джерела живлення.

Довжина лінії (ПЛ (7) –6)– 44 км., виконана у дволанцюговому виконанні. Схема мережі по варіанту 2 приведена на малюнку 1.3.

Малюнок 1.3. Потокорозподіл в мережі.

Найбільше відхилення напруги у нормальному режимі має місце на ПС 3 (U3 = 109,01 кВ)

          На ЕОМ розраховані два післяаварійні режими: вимкнена ПЛ 1- (7) та ПЛ (7) – 4. Результати розрахунків такі самі як і у першому варіанті.

          Варіант II технично реалізуєм, так як у нормальному та післяаварійному режимах відхилення напруги задовільнює умовам (1.11) та (1.12) та перевантаженних ліній не має.

          1.3.3. Розглянемо третій варіант

В цьому варіанті, як і у вище приведених вароіантах, проектуюча ПС6 є тупиковою. Приєднання до лінії виконано за допомогою відгалуження. Приєднання за допомогою відгалуження дешевше, так як потребує меньш комутаційних апаратів. Експлуатація лінії меньш зручна, оскільки у ремонті кожної дільниці потрібно вимикати усю лінію.

Довжина лінії ПЛ (7) -6 – 17 км., виконана у дволанцюговому виконанні. Схема мережі по варіанту 3 приведена на малюнку 1.4.

Малюнок 1.4. Потокорозподіл в мережі.

Найбільше відхилення напруги у нормальному режимі має місце на ПС 3 (U3 = 106,26 кВ)

          На ЕОМ розраховані два післяаварійні режими: вимкнена ПЛ 1- (7) та ПЛ (7) – 6.

          Для післяаварійного режиму, коли вимкнено ПЛ 1- (7) найбільше відхилення напруги буде на ПС 1 (UА1 = 68,99 кВ)

Для післяаварійного режиму, коли вимкнено ПЛ (7) – 6 найбільше відхилення напруги буде на ПС 6 (UA6 = 85,68 кВ)

Так як перевантажених ліній, у післяаварійному режимі не задовільнює умові (1.12), то цей варіант виключаємо із подальшого розгляду.

1.4.  Вибір раціональної схеми електричної мережі на основі техніко-економічного порівняння конкурентноспроможних варіантів

Варіанти, що залишились підлягають техніко-економічному порівнянню.

Розрахунок робимо з умовою, що зміна цін відбулася пропорційно.

Значення капітальних затрат на спорудження та підключення ПС визначаємо за збільшеним показником вартості елементів мережі [2, с. 323,332; 3, с. 319].

Значення капітальних вкладів заносимо у таблицю 1.4.

Таблиця 1.4. Капітальні вклади у будівництві електричної мережі, тис. грн.

№ п/п

Елемент мережі

Од.

вим.

Поз-

начен-

ня

Вар-

тість

один.

ПС

Варіант 1

Варіант2

Кіль-

кість

Всього

вартість

Кіль-

кість

Всього

вартість

1. Джерело живлення (ДЖ) та понижуючі підстанції (ПП)

1.1

Чарунка вимикача лінії ДЖ

чарунка

Квдж

43

ДЖ(7)

-

-

2

86

№ п/п

Елемент мережі

Од.

вим.

Поз-

начен-

ня

Вар-

тість

один.

ПС

Варіант 1

Варіант2

Кіль-

Кість

Всього

Вартість

Кіль-

кість

Всього

вартість

1.2

Чарунка вимикача ПП на стороні ВН

чарунка

Кввн

35

ПС5

2

70

-

-

ПС6

2

70

2

70

1.3

Постійна частина витрат

-

Кчв

-

ПС5

-

96

-

-

ПС6

-

210

-

210

Разом по ДЖ та ПП

-

Кп

-

-

-

446

-

366

2. Повітряні лінії (ПЛ)

2.1

ПЛ дволанцюгова

АС – 70 мм2

км

Кол

17,8

-

27

480,6

44

783,2

Разом по ПЛ

-

Кл

-

-

-

480,6

-

783,2

Разом по мережі

-

К

-

-

-

926,6

-

1149,2