Зміст та складання звіту при технічній експертизі будівель та споруд, страница 2

2.  Планові періодичні загальні технічні огляди будівель і споруд представляють собою обстеження всієї будови або споруди, включаючи дерев’яні та інші конструкції, інженерне обладнання і т.і. вповноваженою на те комісією. Як правило проводиться 2 рази на рік.

3.  Планові часткові огляди включають в себе обстеження окремих будівель або споруд комплексу, які містять дерев’яні конструкції, або окремі дерев’яні конструкції будівлі. Огляди проводять за період, який не перевищує 10 днів з часу виявлення дефекту.

4.  Позачергові огляди дерев’яних конструкцій будівель і споруд проводять після стихійного лиха або пожежі не пізніше одного-двох днів.

Обстеження дерев’яних конструкцій спеціалізованими експертними комісіями виконують в складних випадках. До обстеження організація, яка експлуатує будівлю, видає експертній комісії технічне завдання і надає їй технічну документацію.

Першим етапом роботи комісії є знайомство з технічною документацією. Другий етап роботи експертної комісії складається в попередньому загальному огляді будівлі або споруди, включаючи попередній огляд відкритих дерев’яних конструкцій. При проведенні попереднього огляду складають схеми будівлі, фіксують генеральні розміри конструкцій і їх вигляд і форму, відмічають місця, де виявлені явні дефекти і місця необхідного розкриття конструкції. Одночасно виявляють головні причини незадовільного стану окремих видів дерев’яних конструкцій, складають форми фіксації дефектів цих видів конструкцій і намічають приблизну програму проведення детального обстеження дерев’яних конструкцій. Обстеження дерев’яних конструкцій по наміченій програмі складає третій етап роботи комісії. На четвертому етапі роботи обробляють данні, які отримані на основі попередніх етапів обстеження. П’ятий етап роботи комісії складається в виконанні розрахунків несучих дерев’яних конструкцій. Одночасно із розрахунками доцільно виконувати ескізну розробку можливих варіантів посилення несучих дерев’яних конструкцій, які мають дефекти, або недостатню міцність і жорсткість. Оцінка стану дерев’яних конструкцій на основі аналізу, результатів обстеження і розрахунків є найбільш відповідальним шостим етапом роботи комісії. Заключний сьомий етап – складання висновку або акту про стан дерев’Яних конструкцій, до якого надають всі необхідні матеріали: розрахунки, креслення, рекомендації і т.і.

Дерев’яні конструкції слід посилювати після відповідної розробки проекту, в основу якого можуть бути покладені наступні принципи:

-  посилені дерев’яні конструкції повинні або повністю виконувати свої попередні функції, або частково. В останньому випадку в проекті повинні бути вирішені питання про передання частини попередніх функцій посилених конструкцій на інші існуючи або нові будівельні конструкції;

-  посилені дерев’яні конструкції по несучій здатності, деформативності і т.і. повинні задовольняти вимогам діючих на момент розробки проекту посилення будівельних норм;

-  доцільність посилення дерев’яних конструкцій і вибір варіанту посилення повинні бути економічно обґрунтовані;

-  однотипні дерев’Яні конструкції з характерними для них дефектами слід посилювати однаковими методами.

Дерев’яні конструкції можна посилювати як в цілому, так і їх окремі елементи. Вибір конкретного метода посилення залежить від ряду факторів: мети посилення, стану будівлі в цілому і дерев’Яних конструкцій окремо, наявності достатнього простору, площі і т.і. для розміщення елементів посилення, умов експлуатації і т.д.

Методи посилення дерев’яних конструкцій можна класифікувати по різним ознакам. По призначенню методи посилення дерев’яних конструкцій можна поділити на дві групи: 1) тимчасового посилення; 2) стаціонарного посилення. По впливу елементів посилення на схему роботи конструкції методи посилення також ділять на дві групи: 1) без зміни попередньої схеми роботи дерев’яних конструкцій; 2) із зміною попередньої схеми роботи дерев’яних конструкцій.

Без зміни схеми роботи можна посилити дерев’яні конструкції наступними методами:

-  встановленням додаткових кріпильних приладів (болтів, цвяхів, шурупів і т.і.);

-  встановленням додаткових конструкцій, які працюють самостійно і розвантажують конструкцію, яка підлягає посиленню;

-  заміною або посиленням цілком елементу дерев’яної конструкції, який має дефекти, працює з перенапруженням і т.і.

-  посилення дерев’яних конструкцій і їх елементів протезами;

-  посилення клеєними складами елементів, які мають тріщини від усихання.

В ремонтно-будівельній справі в деяких випадках раціонально використовувати методи посилення дерев’яних конструкцій, які змінюють схему їх роботи. Так, наприклад, підведенням під однопрогонову балку середньої опори, можна перетворити її в двопрогонову балку.