Якщо з об'єкта або цілей договору слідує, що участь у багатобічному договорі (у переговорах по його висновку) носить дозвільний характер, то нова незалежна держава може одержати статус учасника (або договірної держави) тільки при наявності згоди всіх його учасників (або всіх договірних держав). (20,303)
в)Об'єднання або відділення держав.
За загальним правилом, у випадку об'єднання держав відбувається сукупне об'єднання договірних прав і обов'язків, що продовжують діяти у відношенні відповідної частини території держави-спадкоємця. Зазначені договори можуть зберегти свою дію й у відношенні всієї території держави-спадкоємця. У цьому випадку питання вирішується учасниками договору спільно, якщо договір є багатобічним і потрібна згода всіх держав-учасників для участі в ньому, тобто носить дозвільний характер, або шляхом повідомлення держави-спадкоємця, що вважає цей договір діючим на всієї його території, якщо участь у договорі носить заявляючий характер. Повідомлення відбуваються в письмовій формі, підписуються уповноваженою особою держави і передаються депозитарію а у випадку його відсутності - учасникам договору або договірних держав, і вважаються дійсними з моменту одержання, про що держава-спадкоємець сповіщається депозитарієм. У випадку двосторонньої умови, зазначені питання вирішуються за згодою сторін. (4, ст.31)
При дозвільному характері участі в багатобічному договорі, якщо одна з держав-попередників мала статус договірної держави до моменту правонаступництва, то після факту правонаступництва, незалежно від того, чи вступив зазначений договір у силу чи знаходиться в стадії розробки, потрібен дозвіл держав-учасників для придбання державою-спадкоємцем статусу договірної держави або статусу держави-учасника такого договору. Якщо ж участь у договорі носить заявляючий характер, то зазначене питання про придбання статусу учасника або договірної сторони підлягає одноособовому розгляду держав-спадкоємців, а у випадку прийняття позитивного рішення, держава-спадкоємець може обмежитися повідомленням. Аналогічно вирішується і питання про дію договору на всій території держави-спадкоємця.
У випадках, коли договір, що вимагає ратифікації, прийняття або затвердження, був підписаний державою-попередником до моменту правонаступництва, то такий договір може бути, відповідно, ратифікований, прийнятий або затверджений державою-спадкоємцем за згодою всіх учасників договору, якщо участь у ньому носить дозвільний характер.
При відділенні частин держави, усі держави-спадкоємці, що утворилися таким чином, приймають договори держави-попередника, що до моменту правонаступництва діяли на всієї його території. Крім того, держави-спадкоємці приймають договори які до моменту правонаступництва діяли у відношенні території, що стала їхньою державною територією.(4, ст.34) У випадку, якщо держава-попередник не припиняє свого існування, то її договори продовжують діяти на частині, що залишилася її територією. Таким чином, можна зробити висновок про те, що договір слідує за територією. Це правило не застосовується, якщо відповідні держави домовилися про інше. Аналогічно випадку об'єднання держав вирішується питання про участь у договорах, що не знаходилися в силі в момент відділення, якщо держава-попередник мала статус договірної держави, а також у відношенні договорів, що були підписані державою-попередником під умовою ратифікації, утвердження або прийняття.
Як і в інших випадках правонаступництва, при вирішенні питання про застосування якогось договору держави-попередника на всій або частині території держави-спадкоємця, у залежності від об'єкта, цілі й умов договору, може виникнути питання про його несумісність. У такому випадку, цей договір не підлягає застосуванню, відповідно, на всій або частині території держави-спадкоємця. Цей виняток діє і у відношенні частини території, що залишилася, територією держави-попередника у випадку відділення частини або частин його території.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.