Провадження санітарно-технічних робіт. Монтажні роботи при споруджені сантехнічних систем, страница 2

- копія генерального плану об’єкту (при потребі) з зазначеними і узгодженими з генеральним підрядчиком місцями складання обладнання, матеріалів і заготовок;

- короткі вказівки з техніки безпеки виконання робітна об’єкті;

- пояснювальна записка з зазначенням вибраних методів виконання монтажних робіт, вказівками при виконанні робіт в особливих умовах і т.п.

Монтаж санітарно-технічних пристроїв організується таким, щоб санітарно-технічні роботи не відставали від інших робіт на будівництві і забезпечували ритм потоку.

Санітарно-технічні роботи можливо виконувати послідовним і паралельним способом ведення робіт.

Послідовний спосіб ведення в теперішній час застосовується рідко, тому що він потребує завершення основних будівельних робіт. Цей спосіб застосовують в основному при проведені монтажних сантехнічних робіт  в існуючих будівлях при реконструкції.

Паралельний спосіб передбачає одночасне ведення загально будівельних і санітарно-технічних робіт.

Монтаж систем при паралельному способі здійснення сантехнічних робіт, як правило, починається з нижнього поверху і поступово, по мірі готовності будівельних конструкцій, переходять до верхніх поверхів. Важливою перевагою цього способу ведення робіт є те що можливий пуск системи опалення, водопостачання і каналізації поступово і послідовно для кожного поверху окремо. Це важливо особливо під час будівництва в холодну пору року.

5.4.Монтажні роботи при споруджені сантехнічних систем

5.4.1. Монтаж систем водопостачання

Монтаж зовнішніх водопроводів ведеться в такій послідовності: екскаватором розробляють траншею; будують основу під укладку труб відповідно до проекту профілю траси; вкладають труби і здійснюють з'єднання їх; здійснюють часткове присипання (до 0,5 діаметра труби) і втрамбовування ґрунту; здійснюють попереднє випробування трубопроводу; засипають траншею повністю; здійснюють кінцеве гідравлічне  випробування змонтованої ланки трубопроводу.

Фронт робіт залежить від кроку потоку. Під час монтажу залізобетонних або чавунних труб, коли ущільнення з'єднань  здійснюється просмоленим пасмом і цементним розчином, фронт робіт складає 150 – 200 м, якщо монтуються труби з ущільненням гумовими кільцями – фронт можливо збільшувати.

Перед введенням в експлуатацію зовнішні мережі господарсько-питного водопроводу, він повинен бути продезинфікований і промитий до такого стану, коли проба аналізу не буде відповідати вимогам стандарту на питну воду. Результати промивки і знезаражування оформляються актом.

Монтаж внутрішньої системи холодного і гарячого водопостачання ведеться відповідно до робочого креслення. В склад проекту входить така документація:

- план поверхів і підвального приміщення будівлі з відміткою розташування водопровідних труб та їх діаметрів, ухилів, місць встановлення вимикаючих пристроїв, водорозбірних кранів, санітарно-технічних приладів, водомірів і т.п.;

- схеми внутрішнебудинкової мережі  холодного і гарячого водопостачання в аксонометрії;

- робочі креслення водомірних вузлів, насосних станцій і т.п.;

- розрахунково-пояснювальна записка, в якій дано опис системи водопостачання та характеристика обладнання;

- кошторис монтажних робіт.

Монтаж внутрішнього водопроводу здійснюється в такій послідовності:

- монтують ввід і водомірний вузол,

- монтують розвідні магістральні трубопроводи по підвальному приміщенню і стояки,

- монтують відводки до сантехнічних приладів в кожному приміщенні і встановлюють вимикаючі прилади, крани і змішувачі,

- проводять гідравлічне випробування системи.

Система холодного і гарячого водопостачання після монтажу повинна бути промита чистою водою.  Після промивки системи, трубопроводи водозабеспечення підлягають гідравлічному випробуванню. Гідравлічні випробування і пуск систем в експлуатацію відбувається  при температурі повітря в приміщенні не нижче +5ºС. Перед випробуванням з системи видаляється повітря. Мережа водопостачання випробовується гідравлічним тиском вище робочого на 0,5 – 1,0 МПа. Випробування здійснюють на протязі 10 хвилин і за цей час тиск не повинен впасти більш ніж на 0,05 МПа.

Приймання внутрішніх водопроводів  відбувається на основі гідравлічних випробувань, зовнішнього огляду і перевірки дії системи водопостачання. 

5.4.2. Монтаж системи каналізації

Системи зовнішньої і внутрішньої каналізації будівлі монтують відповідно до робочого проекту на ці системи.

Проект зовнішньої системи каналізації будівлі включає такі документи:

- генплан ланки з відображенням дворової каналізаційної мережі;

- проект будівлі з кресленнями випусків з будівлі;

- схеми профілю міської і дворової мережі з відмітками про діаметри труб та ухил, а також відмітки поверхні землі.

На генплані повинні бути відображені місця перетину мережі каналізації з іншими інженерними спорудами.

Послідовність прокладання зовнішньої каналізаційної мережі така. Спочатку на місцевості розмічають вісі розташування траси та оглядових колодязів. Потім утворюють траншею на глибину, яку вказано в проекті.