Приєднання до діючого газопроводу. Приєднання до газопроводів високого та середнього тисків при зниженні

5.3 Приєднання до діючого газопроводу

Приєднання новозбудованих газопроводів до діючих мереж – найбільш відповідальний, небезпечний та складний вид експлуатаційних робіт.

Роботи по приєднанню газопроводів відносяться до газонебезпечних робіт і виконуються під керівництвом інженерно-технічного робітника. Кількість працівників в бригадах, виконуючих роботи по приєднанню газопроводів, установлюється керівником газового господарства в залежності від об’єму і складності робіт, але повинно бути не менше трьох.

Як я відмічала приєднання новозбудованих до діючих виконує експлуатаційна організація. Для виконання приєднання видається наряд-допуск на газонебезпечні роботи. Він видається завчасно для проведення необхідної підготовки до роботи. До наряду-допуску додається виконавче креслення або копія з нього із зазначенням місця і характером виконуваної роботи, а також план виконання роботи, в якому вказується послідовність проведення робіт, розташування працівників, перелік необхідних механізмів і пристроїв та заходи, які забезпечували б безпечне проведення робіт.

В наряді-допуску вказується термін його дії, час початку, час закінчення робіт. При неможливості закінчити роботу до встановленого терміну, наряд-допуск продовжується особою, яка його видала. Наряд-допуск видається і повертається під розписку, зберігається в виконавчій документації.

Перед початком виконання приєднання, відповідальний інженерно-технічний працівник зобов’язаний проінструктувати всіх робітників на робочому місці. Приєднання необхідно виконувати вдень. Приєднання до діючого газопроводу повинно проводитись тільки при пуску газу всіх газопроводів і об’єктів.

При приєднанні новозбудованих газопроводів до діючих необхідно підтримувати тиск на газу в межах 40-100 мм. вод. ст. Під час приєднання тиск контролюється за допомогою водяних манометрів. Приєднання проводиться за спеціальними інструкціями розробленими газовим господарством. Після врізання з’єднання обов’язково перевіряється на щільність за допомогою приладів або мильної емульсії.

На практиці приміняють наступні методи приєднань:

-  до газопроводів низького тиску без зниження тиску;

-  до газопроводів середнього і високого тиску після зниження тиску;

-  до газопроводів середнього і високого тиску без зниження тиску;

-  після відключення діючого газопроводу та повного звільнення його від газу.

При звичайних умовах газопроводи низького тиску приєднують по першому методу. Якщо тиск перевищує 1 кПа (100мм. вод. ст.), то його знижують, зменшуючи вихідний тиск на найближчих регуляторах. Газопостачання споживачів при цьому звичайно не припиняється, але трішки погіршується. Однак, якщо урахувати, що ці роботи, як правило, виконують в період від 10 до 16 години, то

можна вважати, що приєднання до газопроводів низького тиску виконується без порушення до газопроводів низького тиску виконується без порушення нормального газопостачання побутових споживачів. При складних приєднаннях, пов’язаних з заміною окремих вузлів чи при переключеннях газопроводів, користуються місцевим відключенням газопроводів за допомогою гумових бульбашок.

Приєднання до газопроводів високого та середнього тисків при зниженні

тиску виконують так, як і до газопроводів низького тиску. Зниження тиску здобувають закриттям найближчих до місця врізання засувок, якими відключають ділянку газопроводу від діючих мереж. Газ із відключеного газопроводу скидується       в атмосферу через спеціальні скидні свічі (трубки) та через стояки конденсатозбірників. При досягненні тиску 60-80 мм. вод. ст. приступають до приєднання таким же методом, як до газопроводу низького тиску. Однак у місцях приєднання необхідно беззупинно спостерігати за тиском, так як засувки не завжди забезпечують повне перекриття газопроводу, в результаті чого тиск може збільшуватися вище допустимого, та навпаки, при більшому скиду газу в атмосферу тиск може впасти до нуля. Тому величину тиску за час всього періоду виконання робіт необхідно контролювати та регулювати.

Зниження тиску при приєднанні газопроводу порушує газопостачання значної кількості споживачів. Щоб запобігти цього, іноді роботи виконують у нічний час. Але в цьому випадку значно погіршуються умови виконання робіт з точки зору техніки безпеки. До того ж, із-за відсутності газорозбіра не завжди буває можливо скинути газ на відключеній ділянці газопроводу та забезпечити необхідний тиск. Зараз знаходять широке примінення спеціальні пристосування, які дозволяють виконувати врізання в газопроводи високого та середнього тиску без їх відключення.

Якщо роботу під тиском газу виконувати не можна, газопровід приєднують після його відключення та повного звільнення від газу. Прикладом подібних випадків можуть бути роботи по приєднанню, які проводяться в приміщеннях, які не можна добре провентилювати в колекторах, а також поблизу працюючих котлів. Необхідно помітити, що до такого методу виконання робіт необхідно звертатися у виняткових випадках, так як звільнення газопроводу від газу та подальший пуск у відключені газопроводи та пристрої є надто складною та газонебезпечною роботою. Надійно та легко відключити можна тільки газопроводи низького тиску за допомогою гідро затворів. Покладатися на герметичність закриття засувок не можна. Тому між фланцями засувок ставлять глухі прокладки (заглушки), але така робота надто складна та небезпечна. В окремих випадках газопровід, до якого повинно бути зроблене приєднання, перерізають і заварюють за межами приміщення (колектора), після чого звільняють від газу. Але в цьому випадку в значній мірі робота ускладнюється та збільшується об’єм робіт. Приєднання до діючих газопроводів є складним і дорогим видом робіт, особливо приєднання до газопроводів середнього і високого тиску, тому кількість приєднань повинно бути зведено до мінімуму. З цією метою рекомендується одночасно з прокладкою вуличних газопроводів роботи вводи до майбутніх споживачів з установкою на цих вводах відмикаючи пристроїв.