Побудова планів. Нанесення точок на план по координатах. Нанесення ситуації на план. Оформлення плану, страница 4

На двох лініях іксів відкладаємо відрізки довжиною 9,8 см і одержані точки з´єднуємо тоненькою лінією. Потім відкладаємо відрізки довжиною 3,4 см  по двох паралельних між собою лініях ігреків. Одержані точки на двох паралельних лініях ігреків з´єднуємо тоненькою лінією. Перша і друга лінії взаємно перетнуться, отже точка перетину двох ліній і дасть нам точку №1 плану земельного масиву. Знайдену точку обводимо кружечком діаметром 2 мм. Такими ж діями знаходимо координати  точки 2 і переносимо її на план, позначаємо і обводимо кружечком діаметром 2 мм. З відомості координат беремо довжину лінії у горизонтальній проекції і за допомогою масштабу визначаємо її довжину на плані. Порівнюємо довжину лінії у відомості координат з довжиною лінії на плані. Різниця у довжині не повинна перевищувати  0,2 мм. Такими ж діями переносимо на план всі інші точки полігону і перевіряємо довжину ліній.

При складанні плану полігона (ходу) на декількох листах перехідні точки наносять на обох листах, а потім при склеюванні листів  ці точки суміщають.

4. Нанесення ситуації на план. Оформлення плану

Ситуацію на план наносять після нанесення теодолітних полігонів (ходів).

У залежності від способу зйомки контурів ситуації застосовують відповідні способи їх нанесення на план. Матеріалом для нанесення ситуації являються польові журнали і абриси.

Контури, зняті способом обходу (прокладенням теодолітного ходу), наносять на план або по координатах, або по румбах.

Якщо замість теодолітного ходу прокладався бусольних хід, то всі  магнітні азимути необхідно виправити на різницю між дирекційними кутами і магнітними азимутами. Для цього достатньо порівняти дирекційні кути двох-трьох ліній полігону, визначених у відомості координат з магнітними азимутами цих же ліній, записаних у польовому журналі і взяти середнє значення різниці. Після цього виправлені магнітні азимути перевизначають на румби і по них будують хід.

Якщо зйомка ситуації виконувалася способом прямокутних координат, то для нанесення її на план користуються лінійкою, косинцем, вимірювачем і масштабною лінійкою.

Косинцем користуються для побудови перпендикулярів. Віддалі до основи перпендикулярів і довжину перпендикулярів дозволяється визначати за допомогою лінійного масштабу.

Точки контурів ситуації, знятих полярним способом, наносять на план за допомогою транспортира і вимірювача.

Нанесення на план точок, знятих способом засічок, виконується також за допомогою транспортира , побудовою кутів на кінцях базиса.

У процесі нанесення точок на план, кожну точку даного контура з´єднують прямою лінією (прямою або пунктирною у відповідності з умовними знаками) з попередньою точкою згідно абрису, при цьому необхідно бути уважним, щоб не пропустити точку. Якщо форма контура, яку отримали на плані, викликає сумнів у правильності зйомки, то необхідно на місцевості виконати  контрольні вимірювання, знайти помилки і виправити їх.

Побудований план оформлюють тушшю, а інколи і фарбами у відповідності  з умовними знаками знятих угідь і об´єктів місцевості. Підписують координатну сітку. Навпроти ліній полігона  у вигляді дробу підписують румби у чисельнику і довжину ліній – у знаменнику. Риска дробу повинна бути паралельна вісі ординат і знаходиться  на віддалі приблизно 1 см від лінії.

Від точок полігона, які є межовими знаками, де закінчується одне суміжне землеволодіння і починається  інше,  проводять стрілки, а поряд ставлять заголовні букви алфавіту. Якщо межею  господарства є живе урочище, то стрілки і букви  ставлять біля лінії живої ситуації, наприклад, біля берега, річки, озера, водосховища. Межі суміжних землекористувань фарбують смугами різного кольору для кожного землекористувача.

У верхній частині листа великим шрифтом надписують “План землеволодіння (землекористування)(наприклад, фермерського господарства “Вишневе” Охтирського району Сумської області”.

Під цими написами розміщують таблицю (експлікацію) площ угідь.

З лівої сторони листа розміщають опис суміжних земель , наприклад, від А до Б – землі володіння господарства “Чумацьке”, від Б до В –землі Держлісфонду і т.д.

Праворуч плана приводять таблицю координат точок полігона (зараз це робиться дуже рідко).

Внизу під планом вказують масштаб плана, креслять поперечний або лінійний масштаб, праворуч вказують прізвище виконавця зйомки і хто складав план, а ліворуч – прізвища тих, хто приймав участь у виконанні і перевірці польових і камеральних робіт з підписами цих осіб.