Побудова планів. Нанесення точок на план по координатах. Нанесення ситуації на план. Оформлення плану, страница 3

            Побудова координатної сітки - надзвичайно відповідальна робота, яка вимагає  великої уваги і акуратності . Від точності побудови координатної сітки залежить точність плана. Для побудови взаємно перпендикулярних ліній  координатної сітки неможна застосовувати навіть перевірений прямокутний косинець.

            Існує багато способів побудови  координатних сіток, які застосовуються у залежності від розмірів планів  і можливостей, які  має  виконавець.

Для  невеликих планів координатну сітку можна побудувати за допомогою циркуля вимірювача і масштабної лінійки по способу, який відомий з геометрії. Одну з вісей координат “уу´ ”проводять за допомогою металевої лінійки , а вісь абсцис  будують перпендикулярно до вісі  ординат в точці А, яка є початком координат. Але точка А знаходиться близько до краю листа паперу, тому для зручності побудови перпендикуляра до вісі ординат від точки А відкладають праворуч 10 см і в одержаній точці В будують перпендикуляр.

Для побудови перпендикуляра від точки В відкладають праворуч знову 10 см   і  з одержаної  точки С довільною довжиною циркуля-вимірювача, але більш ніж 10 см,  проводять дуги  з обох  сторін лінії АС. Цією ж довжиною циркуля-вимірювача проводять дуги  із точки А. Одержавши перетин дуг в точках Д і Е, проводять через них лінію, яка повинна пройти  через точку В без помітних для ока відхилень, а це є контролем вірності побудови перпендикуляра. Тепер від точки В в обидві сторони  лінії ДЕ відкладають по 10 см і одержують точки F i G. З точки F довжиною циркуля-вимірювача 10 см, проводять дуги по обидві сторони лінії ЕД. Ці дуги засікають тією ж  довжиною циркуля з точок А і С і у їх перетині  одержують точки Н і I. Потім з точок А і С довжиною циркуля 10 см проводять дуги вниз до лінії АС і засікають їх тією ж  віддаллю циркуля з точки G. У перетині дуг одержують точки К і L. Контролем вірності  побудови квадратів є умова, коли лінія НI проходить через точку F, лінія КL - через точку G, лінія НК – через точку А, лінія IL – через точку С без помітних для ока відхилень. Після побудови квадратів за допомогою циркуля-вимірювача перевіряють всі діагоналі, які повинні бути 14.14 см або відрізнятися від цієї величини не більше ніж 0,2 мм.

Якщо розміри плану вимагають більшої кількості квадратів координатної сітки, то послідуючі квадрати будують тим же способом.

Координатні сітки 50 х 50 см зручно будувати за допомогою лінійки Дробишева. Ці лінійки металеві, одне ребро у них зрізане для прокреслювання ліній. Вздовж лінійки вирізають шість віконець зі зрізаними краями.

На зрізаному кінці першого (лівого) віконця є початковий штрих 0 (ноль). Всі зрізані кінці інших віконець представляють собою дуги наступних радіусів: 10 см у другого віконця, 20 см у третього віконця і так далі, причому центр кожної дуги співпадає з кінцем  штриха О.

Лінійка закінчується зрізаним ребром, яке є дугою радіусу 70,71 см з центром у кінці штриха 0. Величина 70,71 см дорівнює діагоналі квадрата зі стороною 50 см.

Існують лінійки Дробишева з дев’ятьма віконцями довжиною 100 см. Ця лінійка дозволяє будувати координатну сітку 60 х 80 см  з діагоналлю прямокутника  100 см та розміром 30 х 40 см з діагоналлю 50 см.

Після побудови координатної сітки її перевіряють за допомогою контрольного метра – лінійки таврового перерізу, на зрізаному ребрі якої нанесені шрихи через 0,2 мм. Для відліку поділок вздовж  лінійки  існують  пересувні лупи. Під час контролю перевіряються  всі  сторони квадратів сітки  і  всі їхні діагоналі. Якщо відхилення від точних розмірів сторін квадратів і діагоналями перевищує 0,2 мм, то координатну сітку  необхідно побудувати  заново.

Координатні сітки будують також за допомогою координатографів. Координати бувають польові  (експедиційні) і стаціонарні.

Точність побудови вершин квадратів координатної сітки і нанесення точок по координатах за допомогою координатографа складає  0,05 мм. (Дати креслення на дошці)

3.  Нанесення точок на план по координатах

Для нанесення точок полігона на план по координатах користуються координатною сіткою. Для цього користуються останніми двома графами таблиці  визначення координат, де ми одержали координати у метрах  по лінії ± Х і по лінії ±У.

Наприклад, точка №1 полігону має координати + Х=492,62 м, +У= 172,48 м. Враховуючи, що обидва значення мають знак “+”, то наша точка знаходиться у північно-східній частині координатної сітки. Координатна сітка побудована в масштабі 1:5000 і план земельної ділянки виготовляється у цьому ж масштабі, тобто 1 см на плані відповідає  50 м на місцевості. Тоді на вісях координатної сітки ми повинні взяти відрізки; по лінії Х над лінією У +9,8 см (492,62:50 =9,8 см), то по лінії У праворуч від лінії Х +3,4 см (172,48 :50 = 3,4 см).