Парові котли. Спеціальні газові та газомазутні котли

Страницы работы

Содержание работы

Охтирський технікум СНАУ

ЛЕКЦІЯ № 5

(Тематична)

Навчальна дисципліна – ГКА.

Тема лекції: Парові котли. Спеціальні газові та    

                   газомазутні котли.

Для студентів ІІІ курсу, спеціальність 5. 092123.

Тривалість – 65 хв.

План

викладення  лекційного матеріалу

1. Призначення та класифікація парових котлів.

2. Принципова схема котельної установки для виробництва пари..

3.Будова котлів моделі ДКВР та ДЕ.

4. Спеціальні газові і газомазутні котли..

Викладач: Пугачов О.О.

Розглянуто і схвалено на засіданні предметної циклової

 комісії спеціальних дисциплін (спеціальність 5. 092123)

протокол №від „     „                2004 р.

Голова циклової комісії                      Пугачов О.О.

1. Призначення та класифікація парових котлів.

Парові котли призначені для виробництва пари. Пара в котлі утворюється завдяки випаровуванню при постійному тиску. Вони регламентуються по паропродуктивності – від 0,16 до 2500 т/год і тиску від 0,9 до 25,5 МПа. Парові котли виробляють зі сталі, але найпростішим паровим котлом може бути і чавунний або стальний секційний водогрійний котел з встановленим над ним парозбірником з відповідною арматурою. Такі котли виробляють насичену пару з тиском до 0,07 МПа.

На початку розвитку нашого котлобудування широке розповсюдження одержали вертикально-циліндрічні котли типу ММЗ, ВГД і ТМЗ. Ці котлоагрегати відзначались простотою конструкції, компактністю, транспортабельністю, відсутністю тяжкої цегляної обмурівки. До їх недоліків можна віднести складність очистки від накипу і сажі, складність ремонту кип’ятильних і газових труб, ненадійність з’єднання з допомогою упорних кілець, погану циркуляцію води , високу температуру відходячих димових газів та ін.

Через це, парові котли старих конструкцій зняті з виробництва і замінені новими вдосконалими автоматизованими.

Основу котельної установки є котел (котлоагрегат). Самі котли класифікуються за такими ознаками:

-  по матеріалу конструкції – чавунні і сталеві,

-  по характеру теплоносія який виробляється – водогрійні і парові,

-  по аеродинамічному режиму топки – з розрідженням в топці і з наддувом,

-  по переміщенню продуктів згоряння і води – газотрубні ( гарячі гази проходять в трубах, а поза ними вода), водотрубні (вода рухається в трубах, а поза гарячі гази), і змішаної конструкції (водо-газотрубні),

-  по конструктивним особливостям – циліндричні, горизонтально-водотрубні, вертикально-водотрубні.

-  по характеру циркуляції робочого тіла – з природною циркуляцією і примусовою циркуляцією,

-  по тиску – низького тиску – до 0,07мПа (0,7кГс/см2), середнього – від 0,07мПа до 3,9мПа, високого від 3,9мПа до 14мПа і надвисокого – тиск вищий за 14мПа,

-  парові – по паропродуктивності: малої до 100 тон пари за годину і середньої від 100 до 160 тон за годину.

2. Принципова схема котельної установки для виробництва пари.

(Розглядається плакат „Принципова схема котельної установки”).

На схемі котельної установки вказані схеми руху повітря до пальника, руху гарячих газів з топки до димової труби, циркуляція води та рух пари з паронакопичувача (верхнього барабана). Вказується також подача палива до топки, або схема газопостачання.

3.Будова котлів моделі ДКВР та ДЕ.

Котли ДКВР (двобарабанний котел вертикально-водотрубний реконструйований) призначені для виробництва насиченої і перегрітої пари. Вони реконструйовані з котлів ДКВ і на відміну від них мають менші габаритні розміри, але попередню паропродуктивність.

Котли ДКВР випускались Бійським котлобудівельним заводом наступних типорозмірів:


                             ДКВР-2,5-13;

                                               ДКВР-4-13(250);

                                            ДКВР-4-13;

                                      ДКВР-6,5-13;

                                       ДКВР-6,5-13(250);

                                            ДКВР-6,5-23(250);                    

     ДКВР-10-23;

      ДКВР-20-13;

КВР-10-Щ250);

ДКВР-10-23(370);

ДКВР-20-13(250);

      ДКВР-6,5-13;


Котли ДКВР-(2,5; 4; 6,5)-13 мають аналогічну будову і відрізняються тільки розмірами. Вони складаються з подовжньо розміщених верхнього і нижнього барабанів, з'єднаних рядами кип'ятильних труб, щоутворюють конвективну поверхню нагріву. На рівні нижнього барарабана встановлені бокові колектори, від яких ідуть перепускні труби до цього барабана. Верхній барабан з боковими колекторамиз’єднується в районі топки екранними трубами, а в передній .частині — водоопускними.

 В котлах встановлюються   дві шамотні   перегородки, утворюючи топку котла і камеру догоряння, а чавунна переродка ділить простір конвективного пучка труб на два газоходи— перший і другий. Перегородки виконані таким чином, що продукти згоряння омивають труби конвективного пучка поперечним потоком,  що дає можливість ефективніше використовувати тепло. В котлах з пароперегрівачами останній розміщується в першому газоході після другого або третього ряду кип'ятильних труб. Частина їх для розміщення пароперегрівачів не встановлюється. Всередині верхнього барабана розміщені сепараційний пристрій, дві розподільчих труби живильної води (в котлах 2,5 т/год — одна).

Похожие материалы

Информация о работе