Мензульна зйомка. Прилади для мензульної зйомки. Установка мензули в робоче положення, страница 2

Верхня частина (Рис. 2.,а) - це диск (12), який за допомогою водильця і навідного гвинта (13) з’єднаний з дошкою (11). Мензульна дошка служить для кріплення на ній металевої основи (планшета) і установки приладу. Перестановка планшета за азимутом виконується навідним гвинтом (13), а установка за рівнем - гвинтами (14).

Нижня частина - металева конструкція - з’єднується з верхньою, закріпним гвинтом (15). Гвинтами (1) вона кріпиться до штатива. Для орієнтування планшета за магнітним мери­діаном користуються бусоллю (10). Центрування планшета виконують за допомогою центрувальної вилки (Рис.2,а).

3. Установка мензули в робоче положення.

Мензулу над точкою, з якої виконують зйомку, установлюють в такій послідовності:

1. Приблизно орієнтують планшет за сторонами світу (Північ-Південь).

2. Центрування планшета над точкою місцевості. Центрування   планшетів   виконують за допомогою центрувальної вилки при великомасштабних зйомках, починаючи з масштабу 1:5000 і більше. Мензулу над точкою переставляють доти, доки точка "а" на планшеті і точка "А" на місцевості будуть знаходитись на одній прямовисній лінії  (Рис. 4 ,а). Точність центрування  залежить  від  масштабу зйомки. Помилка центрування не повинна перевищувати:

25 см для масштабу 1:5000

10 см                          1:2000

5 см                                    1:1000,1:500


3.   Нівелювання планшета.

Приведення верхньої площини планшета мензули в горизонтальне положення називається нівелюванням планшета. Для нівелювання планшета лінійку кіпрегеля ставлять на середину планшета за напрямком двох будь-яких підіймальних гвинтів підставки і повертаючи їх приводять бульбашку рівня в нуль-пункт. Потім ставлять лінійку за напрямом третього підіймального гвинта і цим гвинтом приводять бульбашку рівня в нуль-пункт. Описані дії повторюють доти, доки бульбашка рівня при перестановці кіпрегеля на планшеті буде відходити від нуль-пункту не більше ніж на 1-2 поділки рівня.

4.   Орієнтування  планшета,  тобто установлюють  його так,  щоб лінії на  планшеті  були паралельні до горизонтальних проекцій відповідних ліній місцевості.

Орієнтування планшета виконують за допомогою точок місцевості, положення яких на планшеті відоме. Для цього скошене ребро лінійки кіпрегеля на планшеті прикладають до зображення точки стояння мензули "а" і точки спостереження "b" (Рис 4, ,б) і повертають планшет доти, доки візирна вісь зорової труби кіпрегеля збіжиться з віхою, установленою в точці "В" місцевості. Для контролю і уточнення необхідно перевірити орієнтування планшета по інших точках, які є на планшеті і їх видно на місцевості (наприклад, по т. С). Для цього прикладають скошене ребро лінійки кіпрегеля до точки "а" на планшеті і візують на тачку "С" місцевості. Якщо скошене ребро лінійки проходить через точку "с" на планшеті, то планшет орієнтовано вірно. Слід врахувати, що точність орієнтування залежить від довжин ліній "ab", "be" і "ас" на планшеті. Тому необхідні для орієнтування лінії, при нанесені їх на планшет , продовжують, прокреслюючи їх продовження на планшеті за рамкою трапеції. Планшет можна орієнтувати також за допомогло бусолі. Для орієнтування планшета за допомогою бусолі на планшеті проводять орієнтирний відрізок лінії - напрям магнітного меридіана. Для цього орієнтують планшет за допомогою точок місцевості, як описано вище, кладуть в довільному місці на планшеті бусоль і повертають її в горизонтальній площині доти, доки північний кінець стрілки бусолі збіжиться з штрихом 0° або з відліком, рівним схиленню магнітної стрілки. Проводять вздовж робочого ребра корпуса бусолі лінію яка буде орієнтирним напрямом: в першому випадку напрямом магнітного, а в другому географічного меридіана. Після цього в будь-якій точці трапеції де виконується зйомка можна орієнтувати планшет, повертаючи його доти, доки північний кінець стрілки бусолі, прикладеної до орієнтирного напряму, збіжиться із штрихом 0°.

Література

  1. Ремінський А.А. та ін. Геодезія, Харків, 1999
  2. Маслов А.В.и  др. Геодезия, М., 1972
  3. Багратуни Г.В. и др. Инженерная геодезия, М., "Недра", 169
  4. Решетняк М.П. Інженерна геодезія, К, "Урожай", 1996
  5. Гайдаев П.А. и др. Теория математической обработки геодезических измерений., М., "Недра", 1968
  6. Зубрицкий И.В. и др. Землеустроительные опорные сети из четырехугольников., Тр.БСХА, 1954
  7. Иванов В.Ф. и др. Аэрофотосъемка в землеустройстве. Сб.ст., М., ГУГК, 1939
  8. Условные знаки для топографических планов масштабов 1:5000; 1:2000; 1:1000 и 1:500, М., 1973
  9. Чижмаков А.Ф. Геодезия., М., 1970