Загальні відомості про геодезію. Роль геодезії у землевпорядкуванні. Одиниці вимірювань, які застосовуються в геодезії, страница 2

До землевпорядних робіт входить: створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, уточнення і зміну меж землеволодінь і землекористувань на основі схем районного планування; внутрішньогосподарська організація території земель, володінь і землекористувань всіх форм власності на землю з введенням економічного обґрунтованих сівозмін на одних землях і впорядкування всіх інших сільськогосподарських угідь (сінокосів, пасовищ, садів, ягідників і інше), а також розробка заходів по боротьбі з водною і вітровою ерозією; вишукування нових земель придатних для сільськогосподарського освоєння і для інших цілей; встановлення і зміну меж населених пунктів; проведення топографо-геодезичних, ґрунтових, геоботанічних і інших обстежень і вишукувань.

            Для виконання землевпорядних заходів необхідно мати карти, плани, профілі, на основі яких визначається існуючий стан земельного фонду; потім шляхом економічних розрахунків визначають потребу у складі земель для тих або інших цілей, після цього на планах і картах проектують об’єкти землевпорядкування (багаторічні насадження, поля, сівозміни і інше), потім межі запроектованих об’єктів переносять на місцевість. У цьому складному процесі геодезичні вимірювання практично завжди виконують паралельно з землевпорядними діями.

Геодезичні роботи обов’язково виконуються при проведенні гідромеліоративних робіт, тобто зрошенням та осушенням земель, плануванням населених пунктів і інших заходів, пов’язаних з землевпорядкуванням.

При проведенні землевпорядних заходів під керівництвом землевпорядника працює велика кількість спеціалістів: геодезисти і топографи, ґрунтознавці і геоботаніки, меліоратори і шляховики, агрономи і будівельники, гідрогеологи і інші спеціалісти, яким також необхідні карти і плани, як картографічна основа даної території.

3. Одиниці вимірювань, які застосовуються в геодезії

При проведенні геодезичних вимірювань використовуються міри довжин, площі, маси, температури, тиску, кутових величин та інші. Історично склалось так, що система мір, яка використовується в геодезії, - це метрична система, в основу якої покладено метр. При створенні метричної системи мір, за пропозицією комісії Паризької Академії Наук в 1791 р., за одиницю довжини була прийнята десятимільйонна частка чверті паризького географічного меридіана, яка і була названа метром. Це рішення було обумовлене прагненням покласти в основу системи мір легко відтворювану одиницю довжини, пов'язану з яким-небудь практично незмінним об'єктом природи.

Проте незабаром з'ясувалося, що уява про абсолютну визначеність та сталість метра як одиниці довжини невірна внаслідок відсутності точних даних про фігуру Землі та через похибки в вимірюваннях, котрі були б різними при повторних визначеннях. Тому був створений міжнародний еталон метра, який являє собою металевий брус загальною довжиною 102 см, масою 3,3 кг і має в поперечному перерізі форму хреста, вписаного в квадрат зі стороною 20 мм. Такий переріз бруса створює найбільший опір згину. Біля кінців бруса на спеціально відполірованих ділянок нарізані по три штрихи, перпендикулярні повздовжній осі міри. Віддаль між осями середніх штрихів визначає довжину метра при 00 С. Дві копії еталона метра, виготовлені зі сплаву платини та іридію (90% та 10%), зберігаються в інституті метрології ім. Д. І. Менделєєва в м. Санкт-Петербурзі та в Академії Наук в м. Москві.

Копія № 28, яка зберігається в Санкт-Петербурзі, була державним еталоном довжини в колишньому СРСР. Вважаючи на деякі зміни віддалі між штрихами, що визначає довжину метра, ІІ Генеральна конференція з міри та ваги в 1895 р. постановила передати метр через довжину світлових хвиль. Відтоді еталоном довжини є метр - віддаль, яку проходить світло в вакуумі за 1/299 792 458 сек. Цей еталон є основним в міжнародній системі одиниць вимірів і затверджений XVІІІ Генеральною конференцією міри та ваги в Парижі в 1983 р. В Росії метрична система мір була допущена до використання в необов'язковому порядку законом від 4 червня 1899 р. та введена як обов'язкова декретом РНК РРФСР, опублікованим 14 вересня 1918 р.

У 1960 році Генеральна конференція по мірам і вагам прийняла нове визначення одиниці лінійних вимірювань; метр був виражений як 1650763,73 довжини хвилі оранжевої лінії випромінювання ізотопу криптону 86.

В таблиці наведені префікси, які служать для позначення кратних одиниць в метричній системі мір.

Таблиця 1.1 - Кратність одиниць системі мір